РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Європейський туристичний регіон є лідером ринку, займаючи більше 50% його відсотків – саме такі дані надає Всесвітня туристична організація (UNWTO). Однак розвиток туристичної галузі регіону стримується рядом факторів, таких як екологічна атрактивність, комунікаційна атрактивність, стан криміногенної ситуації в регіоні, загальний імідж регіону. Звичайно, не можна говорити про дестимулюючий розвиток Європейського регіону, однак збереження негативних тенденцій даних показників може у подальшому знизити його конкурентоспроможність на світовому туристичному ринку. Традиційно лідируючі позиції на ринку займають Великобританія, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія проте глобалізаційні процеси та наявні туристичні ресурси сприяють розвитку туризму і в Україні.

В загальному туристична галузь займає високі позиції серед видів економічної діяльності, приносячи значний прибуток. Перспективи ж України у міжнародному туризмі обумовлюються вигідним географічним положенням, природними та історичними особливостями, активною участю у міжнародному поділі праці, залученням іноземних інвестицій  дану галузь, наявністю на внутрішньому ринку високоякісних товарів та послуг. Однак практика показує, що економічний ефект для регіонів у цій галузі є незначним у зв’язку з неефективним функціонуванням туристичного сектору. Україна може посідати провідне місце у рейтингу Європейського туристичного регіону, однак для цього потрібна розбудова туристичної галузі, спроможної до інтеграції у міжнародні туристичні взаємовідносини. При цьому інтеграція має відбувати на мікро- та макрорівнях.

Аналіз динаміки туристичних потоків свідчить про переважання виїзного туризму (72,93%), далі йде внутрішній туризм (20%), а найменша частка припадає на в’їзний туризм (лише 9%). Незважаючи на можливості туристичної галузі в Україні, SWOT-аналіз виявляє велику кількість слабких сторін, серед яких слабке інвестиційне забезпечення інфраструктури туризму та слабкий розвиток транспортної інфраструктури, слабке фінансове забезпечення розвитку туристичної та курортної сфер, невідповідність ціни та якості послуг, невідповідність якості послуг світовим стандартам, застарілість та зношеність історико-культурних пам’яток,  високі мовні бар’єри, диспропорції пропозиції у географічному відношенні.

Формування сприятливих умов для розвитку галузі та інтеграції України у Європейський туристичний регіон на конкурентних засадах потребує співпраці з Європейським регіоном. Вона має відбуватися в таких напрямках:

-  розробка документальної бази;

-  розвиток двосторонніх та багатосторонніх інституційних зв’язків;

-  обмін досвідом між Україною та відповідними структурними елементами Європейського союзу;

-   лібералізація митних та прикордонних формальностей.

Особливо важливим є розробка фінансово-економічних інструментів стимулювання розвитку туристичної галузі. Її важливість проявляється не лише через притік іноземної валюти в країну, а також через зростання зайнятості населення, пожвавлення міжрегіональних комунікацій, розвитку інфраструктури тощо.

Враховуючи вищесказане, розвиток туристичної галузі, окрім фінансово-економічного стимулювання, потребує: розробки національних, регіональних програм, створення фондів, що фінансуватимуть захист та відновлення історико-культурних цінностей та пам’яток; підвищення ефективності функціонування туристичної галузі, в тому числі через активізацію підприємницьких ініціатив; підвищення кваліфікації та соціальний захист працівників туристичної сфери; приведення національної матеріально-технічної бази туризму до світових стандартів.

Інтеграція нашої держави до Європейського туристичного регіону вимагає трансформацій в соціально-економічній та політичній сферах. Все це дасть змогу перетворити Україну на європейську державу, реалізувати її туристичний потенціал і сприяти її розвитку.