Міжнародний досвід ідентифікації проектних ризиків на підприємствах будівельної галузі

Анотація

Сучасні підприємства будівельної галузі перебувають в невизначеному стані стосовно впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на їх діяльність. Це пов’язано, в першу чергу, з політичним та економічним становищем, яке склалося в країні. Нестабільна законодавча система, постійні зміни умов співпраці з західними інвесторами, девелоперськими організаціями, субпідрядниками, постачальниками, все це призводить до виникнення ризиків на різних етапах життєдіяльності підприємств. Так, наприклад, в 2016 році в Україні налічувалося близько 200 проблемних об'єктів житлового будівництва, серед яких: 53% –  офіційно неідентифіковане житло, 18% –  заморожене будівництво, 15% –  житло, яке вже побудовано, 14% –  житло в процесі будівництва [1].

Перший етап, який пов’язаний з виявленням ризиків, вважається одним із найскладніших через відсутність встановлених вимог до ідентифікації ризиків. Більшість українських компаній нівелюють цей пункт і враховують ризики в міру їх виникнення. Звідси і випливають подальші проблеми, наслідком яких єзатримка та зупинка будівництва.

За результатами міжнародних досліджень, було виявлено 4 основні фактори виникнення проектних ризиків в будівельній галузі(рис. 1): коливання будівельного ринку, зміни в будівельних нормах та правилах, відмінності в будівельних стандартах і кодексах, зміни у контрактній системі будівництва. Всі ці зовнішні фактори впливу призводять до виникнення внутрішніх, а саме: ризики несправної фізичної праці, невизначеності внутрішнього середовища проекту, недооцінки витрат на розробку проекту, неправильної оцінки попиту.

Рис. 1.  Ієрархічна структура ідентифікації ризиків в проектах будівельної галузі

Джерело: розроблено на основі [2, с. 231-237]

Культура міжнародного досвідувиявлення проектних ризиків закладається на перших етапах ризик-менеджменту. Формуючи сучасний механізм управління ризиками, зарубіжні підприємства в його основу закладають структуровану модель ідентифікації ризиків, що значно полегшує новим гравцям будівельної галузі формувати власну стратегію розвитку підприємства з урахуванням існуючої моделі ризик-менеджменту.