Cільськогосподарська логістика України

Анотація

Об’єм поставок сільськогосподарської продукції з України – найважливіша стаття експортних операцій, її частка становить близько 35-38% від усього обсягу зовнішньої торгівлі. Сільське господарство – це вид економічної діяльності, динаміка розвитку якого має найстрімкіший тренд зростання, агропромисловий комплекс приносить 16% від всього ВВП країни, в агросекторі зайнято близько 3,5 млн. чоловік. Україна виробляє набагато більше агропродукції, ніж може бути реалізовано на внутрішньому ринку. На сьогоднішній день Україна займає третє місце в світі з експорту продовольства, а за обсягами поставок соняшникової олії – безумовний світовий лідер, що приносить більше 3 млрд. доларів щорічно. [1]

На сьогоднішній день міжнародні перевезення сільськогосподарської продукції з України здійснюються в 174 країни світу. Основні перевезення сільськогосподарської продукції припадають на Китай (9% від усього сільхозекспорта), Індію (7,4%), і на третьому місці Єгипет - 6,9%. Далі йдуть Іспанія (5,8), Туреччина (5,2), Італія і Нідерланди (майже по 4%), Польща і Саудівська Аравія (по 3,2%), замикає десятку Іран (3%). [1]

Основні проблемами експорту українського зерна постають значні витрати і тривалість внутрішніх перевалок і транспортування зерна (аграрна логістика). Через невідповідність логістичних маршрутів сучасним вимогам аграрного експорту. Відповідно, витрати на переміщення зерна від лінійних елеваторів до портів Чорного моря приблизно на 40% перевищують подібні витрати у Франції або Німеччині, і на 30% аналогічних витрат в США. Тобто транспортування зерна на експорт обходяться їм у середньому на 20 дол. / т дорожче в порівнянні з такими ж послугами в європейських країнах (аграрна логістика, експорт зерна). Як наслідок, вітчизняні виробники зерна на цьому щорічно втрачають близько 600 млн дол. [2]

Можна стверджувати, що високі логістичні витрати в Україні обумовлені досить низькою ефективністю логістики, що підтверджується оцінками міжнародних експертів. Так, за результатами порівняння ефективності логістики країн світу, що визначалося в 2016 році за інтегральним показником Світового банку Logistics Performance Index (LPI), Україна знаходиться лише на вісімдесятому місці і втричі відстае від Німеччини, яка є лідером цього рейтингу.[2]

Виявлені проблеми з логістикою менше відчувалися зернотрейдерами, оскільки обсяги експорту зерна були значно менші, а високі світові ціни на зерно з надлишком перекривали додаткові логістичні витрати. Однак у порівнянні з 2011 роком, ціни світових ринків на зерно знизилися майже на половину. Тому для утримання прибутковості виробництва зерна на належному рівні слід оптимізувати логістичні витрати і розвивати перспективні напрями вітчизняної логістичної інфраструктури (аграрна логістика). [2]

Якщо говорити конкретно про види транспорту і стримуючі чинники розвитку, то можна виокремити наступні[3]:

1) Автомобільні перевезення:

— Відносно висока вартість перевезень

— Втрати часу за рахунок скупчення авто у портах у «пікові» періоди

— Значний знос техніки і високі амортизаційні витрати через низьку якість доріг

— Неефективність перевезень на великі відстані

2) Залізничні перевезення:

— Державна монополія на послуги і власність більшості вагонів

— Критичний строк експлуатації вагонів-зерновозів

— Низька пропускна здатність ж/д станцій у «пікові» періоди у портах

— Відсутність державних інвестиційних програм оновлення парку вагонів-зерновозів

3) Водні перевезення:

— Висока капіталоємність розвитку власних терміналів і флоту

— Низька мобільність і оперативність перевезень, обмеженість районів транспортування

— Обмеженість доступу до глибоководних участків при розміщенні терміналів

Логістика на сьогодні залишається все ще «проблемним» чинником у сільськогосподарському секторі. Це і дефіцит сучасних елеваторів, і низька якість дорожньої інфраструктури, недостатні інвестиції у модернізацію залізничного і автомобільного транспорту, тому практично по всіх ділянках процесу у нас є резерви для поліпшення показників, й відповідно – для подальшого зростання. [3]