Умови підвищення конкурентоспроможності експортної продукції підприємств

Анотація

Сучасний рівень розвитку економіки в Україні потребує планових і поступових змін в бік стабільного зростання, що забезпечується, в першу чергу, підвищенням конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, які виходять на зарубіжні ринки із експортом продукції. 

Конкурентоспроможність продукції розглядається як вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів [1].

Відомо, що в основі конкурентних переваг лежить висока якість продукції при одночасній мінімізації витрат на її виготовлення та реалізацію. Такий ефект досягається за рахунок активного впровадження ресурсозберігаючих технологій, сучасних засобів автоматизації збуту, раціонального використання виробничих потужностей, розширення асортиментного ряду. Слід відмітити, що програма підвищення рівня конкурентоспроможності експортної продукції розробляється ще на стадії проектування і реалізується в процесі удосконалення організації виробництва, інвестиційної складової та управлінських рішень щодо інноваційної активності персоналу, ефективності стратегії і тактики та високого професіоналізму менеджерів.

Досягнення необхідних параметрів конкурентоспроможності забезпечується відповідними умовами, а саме: 

-    активним використанням новітніх винаходів та відкриттів в процесі розробки і виробництва продукції;

-    удосконаленням стандартів як важливого інструменту забезпечення міжнародного рівня якості експортованої продукції;

-    запровадженням інноваційних форм і методів організації виробництва;

-    проведенням маркетингових досліджень зарубіжних ринків;

-    гнучким пристосуванням до змін ринкової кон’юнктури;

-    ефективним використанням маркетингових інструментів в процесі збуту продукції;

-    використанням ефективного управління на усіх стадіях виготовлення продукції;

-    удосконаленням і впровадженням методів самоконтролю та технічного контролю;

-    дослідженням потреб ринку та удосконаленням комунікацій між виробником і споживачем;

-    орієнтацією виробництва на споживачів і конкурентів;

-    відповідним рівнем сервісного обслуговування.

Пріоритетними напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на підприємствах визначаються ті, які забезпечують виробництво наукомістких товарів, а саме: розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності; захист інтелектуальної власності; формування інтелектуального капіталу; розробка конкурентних стратегій та адаптація їх до умов зарубіжного ринку; забезпечення підприємств необхідною ресурсною базою (матеріальною, інформаційною, фінансовою, інтелектуальною). Тобто, має бути сформований дієвий організаційного-економічний механізм, який дозволяє вибудувати систему управління конкурентними перевагами і є основою для прийняття управлінських рішень щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства в цілому та його експортної продукції.    

Важливим підґрунтям підвищення конкурентоспроможності національних підприємств та їх продукції є інноваційна модель розвитку економіки, яка передбачає активні дії з боку держави в напрямі створення умов для розвитку конкурентного середовища, підтримки підприємництва, здійснення інноваційно-інвестиційної політики, розробки науково-технічних програм розвитку інноваційного виробництва, проведення виваженої податкової та цінової політики, надання гарантій експортних кредитів та ін., що сприятиме підвищенню іміджу України на міжнародних ринках та покращенню економічної ситуації в межах країнами.