ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Сучасний стан економіки України характеризується трансформаційними змінами, що пов’язані з обраним вектором розвитку країни та перехідним процесом до ринкової економіки. Зважаючи на зовнішні чинники, значна частина підприємств стикається з проблемою пристосування до динамічного середовища, у якому їм доводиться здійснювати свою діяльність. Негативний вплив можна пояснити частою зміною «правил гри» на ринку, появою нових технологій та відкриттів, до яких не всі можуть відразу отримати доступ чи прилаштуватися, неможливістю конкурувати з більш прогресивними підприємствами та рядом інших причин. Проте одним з аспектів, який чинить значний вплив на загальний стан підприємства та його успішність є персонал, а саме його кількісний та якісний склад, здатний як забезпечити процвітання та зростання компанії, так і, навпаки, його занепад.

З метою забезпечення прибуткової та ефективної діяльності, все частіше акцентується увага на такому понятті як механізм управління діяльністю підприємства, який являє собою створення такої системи управління, яка б забезпечила постійний управлінський вплив, націлений на отримання визначених результатів діяльності організації, тобто це постійна взаємодія суб’єкта та об’єкта управління, які забезпечують виробничий процес [1, с. 64].Особливістю є те, що будь-який механізм управління повинен бути індивідуально розробленим для кожного підприємства з урахуванням його особливостей та специфіки діяльності, тобто таким, що  повною мірою охопив би усі найважливіші аспекти.

Однимз ключових елементів механізму управління підприємством є підсистема управління персоналом. Робота з кадрами компанії є важливим напрямком діяльності, що включає процес від підбору та найму працівників, які необхідні підприємству, до забезпечення комфортних і безпечних умов праці, розвитку професійних навичок та компетенцій, планування кар’єри тощо. Для забезпечення ефективної роботи з персоналом на підприємствах найчастіше здійснюється розробка організаційно-економічного механізму управління персоналом.

Організаційно-економічний механізм управління персоналом – це система формування цілей, завдань, принципів, функцій, моделей, форм і методів, які дозволяють перетворити в процесі трудової ін­телектуальної та розумової діяльності елементи системи розвитку персоналу на необхідний її стан із врахуванням чинників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, спрямованих на досягнення ефективності управління персо­налом [2]. Він повинен включати в себе цілі та завдання управління персоналом, описувати відповідніінструменти і методи, основні напрями підвищення рівня управління персоналом та відповідні програми, включати інформацію про мотивування персоналу, їх кар’єрне зростання, визначати напрями розвитку працівників та аргументувати їх соціальну й економічну ефективність.

Роботи з розвитку персоналу можуть проводитися як менеджерами та вищим керівництвом компаній, так запрошеними фахівцями. На сьогоднішній день поширеними є такі методи розвитку персоналу, як курси, семінари, майстер-класи; аудіо- та відеокурси; ротація фахівців; обмін знаннями між працівниками компанії. Окремий час слід приділити нетрадиційним методам розвитку персоналу –  діловим іграм, моделюванню ситуацій тощо.

Проте, крім навчальних заходів, важливо правильно налагодити систему матеріальних заохочень для збільшення зацікавленості працівників в підвищенні рівня знань, розвитку навичок та компетенцій. Тобто в якості одного з основних стимулів доцільно використовувати результати, яких зможе досягти працівник з використанням нових знань чи залучення в новий вид діяльності, що був освоєний при навчанні. Але, також, варто забезпечити тісний аргументований зв’язок отриманого стимулу з результатом діяльності працівника. Тобто повинно бути розуміння за що саме співробітник отримав премію чи надбавку.

Що ж стосується збереження персоналу на підприємстві, то забезпечити це можливо лише за умови створення комфортної атмосфери, належного рівня заробітної плати та системи стимулювання, а також забезпечення можливості розвиватися й розширювати свої навички і компетенції, зростаючи при цьому не лише як професіонал, але і як особистість.

Науковий керівник: к.е.н., професор Довгань Л.Є.