Фінансова cтійкість іоваційно-активних підприємств України

Анотація

Інноваційна діяльність є одним із ключових факторів конкурентоспроможності, адже інноваційна активність укріплює позиції підприємства на ринку та сприяє його подальшому розвитку. Навіть в часи економічної кризи найбільш фінансово-стійкими ставали підприємства, що зосереджували свої зусилля на вдосконаленні своєї діяльності за рахунок інновацій.

За визначенням із словника термінів фінансового менеджменту Бланка І.А.: фінансова стійкість [financial stability] - це стабільність фінансового стану підприємства, що забезпечується достатньою часткою власного капіталу в складі джерел фінансування [1]. Достатня частка власного капіталу означає, що позикові джерела фінансування використовуються підприємством лише в тих межах, в яких вона може забезпечити їх повне і своєчасне повернення. З цієї точки зору короткострокові зобов'язання за сумою не повинні перевищувати вартості ліквідних активів. В даному випадку ліквідні активи – це не всі оборотні активи, які можна швидко перетворити в гроші без відчутних втрат вартості в порівнянні з балансовою, а тільки їх частина. У складі ліквідних активів виділяють запаси і незавершене виробництво. Їх перетворення в гроші можливо, але це порушить безперебійну діяльність підприємства. Йдеться лише про ті ліквідні активи, перетворення яких в гроші є природною стадією їх руху. Крім самих грошових коштів і фінансових вкладень сюди відносять дебіторську заборгованість і запаси готової продукції, призначеної до продажу.

Федулова І.В. вважає, що інноваційну активність потрібно розглядати як поняття, яке характеризує динаміку змін і визначає інтенсивність змін на підприємстві пов'язаних з ефективною інноваційною діяльністю. Також вона зазначає, що інноваційна активність показує віддачу ресурсів щодо результатів інноваційної діяльності та можливість її позитивної зміни [2, ст. 122].

Серед українських інноваційно активних та найбільш фінансово стійких підприємств можна виокремити: «Южмаш», «Нову Пошту», «Фармак», «Турбоатом», «Розетку», «Сільпо», «Дарницю» та ін. [4]. Наведенні підприємства є лідерами в своїх галузях, і можуть без залучення зовнішніх джерел реалізовувати власні інноваційні проекти, що пояснює їх високу інноваційну активність.

За даними державної служби статистки питома вага підприємств, що займалися інноваціями в період із 2009 по 2016 рр. стрімко зросла з 12,8 % до 18,9 %. Загальна сума витрат на інновації в даний період зросла більше ніж на 15 млрд грн. Найбільшу частку серед джерел фінансування інноваційної діяльності становлять власні кошти підприємств, у 2016 році із 23,2 млрд. грн. 22 млрд. грн. – власні джерела, 179 млн. грн. за рахунок державного бюджету, ще 23,4 млн. грн. – кошти іноземних інвесторів та 991,1 млн. – за рахунок інших джерел фінансування [3]. Таким чином, інноваційно-активні підприємства України на 94 % здійснюють інноваційну діяльність за рахунок самофінансування. Залучення інтелектуальних, фінансових та кадрових ресурсів, вивчення зовнішніх та внутрішніх факторів підприємства, виокремлення проблемних ситуацій та антикризове управління сприятимуть успішному інноваційному розвитку та підвищенню ефективності використання інновацій на вітчизняних підприємствах.

Отже, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день інноваційно-активні підприємства  в Украйні стоять на шляху досягнення фінансової стійкості, в переважній свої більшості займаються інноваційною діяльністю за власний рахунок, а прогнозування і моніторинг проблемних аспектів дозволять їм досягнути фінансової стабільності в межах допустимого рівня ризику. Відсутність інвестицій на реалізацію інновацій стримує розвиток та знижує інноваційну активність українського бізнесу, і як наслідок знижує конкурентоспроможність українських компаній на світовому рівні.