ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЯК ЕЛЕМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Анотація

Сутність інноваційного шляху розвитку економіки, по якому рухаються передові країни, полягає в перетворенні результатів інтелектуальної праці (РІП) в інноваційні продукцію чи послуги, що забезпечують отримання додаткового (інноваційного) прибутку. Універсальним інструментом для цього є національна інноваційна система (НІС). На сьогодні відсутнє цілісне бачення НІС як такої, її елементів та взаємодії між ними [1,c.38 ]. З метою удосконалення НІС України,  нами була запропонована модель, що містить необхідний і достатній для виконання  її функцій набір підсистем та їх елементів, встановлює зв’язки між ними, а також враховує особливості, які пов’язані з переходом від планової до ринкової  моделі розвитку  економіки України.

Ця модель складається з трьох підсистем: підсистеми інноваційного процесу, підсистеми державної підтримки інноваційного процесу, а також   глобальної (світової) інноваційної системи, як підсистеми НІС. Інноваційні продукція чи послуги виробляються підсистемою інноваційного процесу. Дві інші підсистеми створюють привабливі умови для цього. Підсистема інноваційного процесу складають чотири елементи (етапи): дослідження, розробка, виробництво та реалізація. На першому етапі інноваційного процесу проводяться фундаментальні, пошукові і прикладні наукові дослідження, основним результатом яких є, переважно, обєкти інтелектуальної власності,,що є нематеріальними за своєю природою. На другому етапі проводиться розробка нових виробів або технологій. Основними результатами цих робіт є конструкторська і технологічна документація, виготовлення та випробування дослідних зразків. На третьому етапі здійснюється підготовка  та освоєння виробництва інноваційних продукції чи послуг. Основним завданням четвертого етапу є отримання додаткового (інноваційного) прибутку, або іншої (соціальної) користі від реалізації виробленої інноваційної продукції.

Інноваційне підприємство є  головним елементом  етапу «виробництво», на вході до якого знаходяться РІП, а на виході – інноваційна продукція. Принциповим питанням є вибір  джерела походження РІП. Для підприємства важливим є якість РІП, а не джерело походження. Але для розвитку НІС важливо, щоб РІП був продуктом вітчизняних університетів або науково-дослідних організацій. Тільки в такому випадку країна може увійти до клубу країн-лідерів. Якщо підприємства будуть використовувати закордонні  РІП, то спочатку країна увійде до числа наздоганяючих, а потім – до країн-аутсайдерів, що споживають чужу інноваційну продукцію.

За офіційними даними обсяг реалізованої інноваційної продукції в  загальному обсязі реалізованої промислової продукції в Україні становить всього 1,4% (2015 р.). Одна з головних причин такого становища полягає в тому, що етап дослідження відноситься до компетенції МОН, а етап виробництво – до МЕРТ, тобто, існує розрив між наукою і виробництвом. Якщо найближчим часом не будуть вжиті рішучі заходи, то наукова сфера країни остаточно деградує через свою нефункціональність і це стане точкою неповернення.