Вплив сезонного чинника на ціноутворення підприємств молочної галузі

Анотація

Однією з основних частин сучасних економічних відносин між виробником продукції та її споживачами є ціна. Рівень цін несе безпосередній вплив на прибутковість продукції виробника, та на споживача в якості мотивації купівлі виробу.

У ринковій економіці формування цін на продукцію відбувається під впливом таких чинників: засоби виробництва; витрати на виробництво та реалізацію; ґрунтово-кліматичні умови; технології, сировинні та енергетичні ресурси; доходи; смаки, традиції, уподобання та національні особливості; престижність; пора року; фізіологічні потреби; колір, форма [1].

Основними проблемами у процесі ціноутворення в молочній галузі України є нестабільність закупівельних цін на сировину, недостатні державні дотації, нав’язування цін переробниками, відсутність інвестицій, низька якість сировини, та, як наслідок, низька рентабельність виробництва в цілому.

Ціноутворення в молочній промисловості України залежить від багатьох невирішених проблем у галузі та чинників, де дуже значне місце займає чинник сезонності.

Щоб описати чинник сезонності у ціноутворенні молока, потрібно проаналізувати структуру собівартості виробництва молока. Собівартість виробництва молока в Україні виглядає наступним чином: корми для основного стада – 49%, корми для молодняка та бичків – 13%, оплата праці – 16%, паливно-мастильні матеріали – 4%, ветеринарні витрати – 4%, комунальні витрати – 2%, штучне осіменіння – 1%. Отже основну  частку собівартості молока займають корми, які мають залежність від пори року та впливають на ціноутворення молочної продукції. Щоб собівартість таких кормів була низькою, потрібні три речі: висока врожайність, адекватні витрати на гектар і низькі втрати при збиранні та зберіганні [2, с.15].

Сезонність виробництва полягає в тому, що у весняну та літню пори року виробляється значно більша кількість молока, ніж у осінньо-зимовий період. Ця тенденція пояснюється різницею у кормовому раціоні в різні періоди року, та нестабільність й погане регулювання періоду отелення, яке починається до весни. У зв’язку з цим, влітку спостерігається значний профіцит виробництва молока. Це можна пояснити дієвим механізмом ринкової економіки, а не узгодженими діями молочних виробництв. Пропозиція молочної сировини влітку значно зростає, та, як наслідок, скорочується попит та знижуються закупівельні ціни.

Збільшення питомої ваги високоефективних господарств є одним з головних чинників зменшення ролі сезонності у ціноутворенні та виробництві молока. Впровадження цими високоефективними господарствами та фермами однотипної годівлі корів протягом року впливає на коливання обсягів виробництва та продажу молока. Забезпечується рівномірність отелень. У міру збільшення питомої ваги господарств із використанням однотипної годівлі корів будуть зменшуватись сезонні коливання в обсягах продажу та цінах реалізації [3, с. 78].

Чинник сезонності можна нівелювати різними шляхами та способами, все залежить від того, наскільки молочне підприємство готове стримувати цей чинник у формуванні ціни на свою продукцію, та наскільки буде ефективною кооперація виробників, переробників та ритейлу. Наприклад, один із способів – формування топ-асортименту продукції в залежності від сезону, дозволить ефективно формувати цінову політику, в комплексі із необхідними заходами на самому підприємстві, та якісною рекламною кампанією, яка буде спрямована на просування топ-асортименту продукції в залежності від пори року. Наприклад, влітку – низькокалорійна молочна продукція із вмістом фруктів, та взимку – класичний асортимент молочних продуктів.

Отже, чинник сезонності має неоднозначний вплив на ціноутворення підприємств молочної галузі. Для ефективного функціонування підприємств його значення у структурі ціноутворення потрібно зменшувати.

Науковий керівник: к.т.н., доцент  Скачков О.М.