Інноваційна діяльність вітчизняних підприємств

Анотація

Рівень розвитку інноваційного потенціалу країни визначає її конкурентоздатність на світовому ринку. Кількість та швидкість впровадженої якісної інноваційної продукції та технології впливає на обсяг внутрішнього валового продукту і дохід виробників, а також на рівень задоволеності потреб споживача – покупця готової продукції та засобів виробництва. Україна одна з найперспективніших серед країн, які відрізняються загальною кількістю інтелектуальної власності та найбільш потрібних фахівців у сфері інформаційної технології. Однак, проблемним є питання щодо впровадження та реалізації інновацій в поточному часі за умови обмеженості фінансових та трудових ресурсів.

Науково-технічний розвиток є необхідною частиною економічного розвитку України, але економічна криза минулих років негативно впливає на інноваційну діяльність сьогодні. Це підтверджується скороченням промислового виробництва в 31.01.2018 на 13,9% відносно показника за минулий місяць [2]. Причиною такого низького рівня інноваційного розвитку України можна вважати недостатній рівень фінансової підтримки держави, непривабливу політичну ситуацію для впровадження венчурного інвестування, відтік кваліфікованих кадрів за межі країни та незначну мобільність засобів виробництв. Питання реалізації інноваційної діяльності на підприємствах було стимулом створення проекту Стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів. Метою стратегії було досягнення економічного і соціального розвитку, підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу країни, всіх її людських і природних ресурсів, забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки, досягнення стабільного сталого розвитку і підвищення добробуту громадян [3].

Інноваційна діяльність в Україні визначається за кількістю підприємств, що впроваджують інновацію, кількістю реалізованої інноваційної продукції та технології. Отже, інноваційна активність дозволяє виокремити всіх економічних суб’єктів господарювання, які займаються інноваційною діяльністю, та визначити найбільш перспективну галузь науково-технічного розвитку. У 2017 році в Україні близько 17% промислових підприємств реалізували інноваційну продукцію на ринку шляхом впровадження 4139 нової продукції та технологічних процесів. Фінансування інноваційної діяльності в Україні становило 1,6% іноземних інвестицій, 2,2% вітчизняних інвестицій, 23% кошти державних та місцевих бюджетів [2], інша найбільша частка фінансування припадала на власні кошти підприємств.

Розвиток інноваційної діяльності в Україні у 2018 р. зумовлено наявними законодавчими змінами, які сприяють збільшенню кількості фондів підтримки інноваційного підприємництва та нематеріальних активів зокрема, існує перспектива розвитку аграрного промислового комплексу. Закон України «Про державний бюджет України на 2018 рік» керуючись програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» передбачає часткову компенсацію за витрати на сільськогосподарську техніку та обладнання вітчизняного виробництва [1]. Наявність державного фінансування амортизаційних відрахувань через державні банки надає можливість підприємствам ефективно використовувати та сприяти зростанню науково-технологічного потенціалу, адже саме на машини та програмне забезпечення підприємства витрачають близько 30% бюджету від загальних витрат. А створення нових проектів між Україною та КНР надає можливість підвищення кваліфікації за обміном фахівців та фінансової підтримки наукової діяльності в Україні протягом 6-12 місяців [4]. Також, за рішенням Ради інноваційних технологій у проекті бюджету на 2018 р. на фінансування підтримки інноваційної діяльності буде виділено 50 млн. грн., що є позитивною тенденцією.

Отже, в Україні присутні значні позитивні зрушення в галузі науково-технічних технологій, що сприяє залученню інвестицій, міжнародному науковому співробітництву та змінам в інноваційній політиці держави. Дотримання такої динаміки розвитку інноваційного сектору забезпечить зменшення витрат на обладнання, збільшить підприємницьку активність та конкурентоспроможність країни.