РИНОК ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

На сьогоднішній день досить значний сегмент ринку матеріально-технічних ресурсів для АПК належить засобам захисту рослин — 16,6 млрд грн, або 18,8% від усієї його вартості. Якщо до 2014 р. ринок засобів захисту рослин (ЗЗР) в Україні зростав стрімкими темпами, то протягом 2014-2017 рр.. показники залишаються на тому ж рівні. Однією з найактуальніших проблем ринку ЗЗР, яка стримує його розвиток, є використання контрафактних і фальсифікованих препаратів.

За даними міжнародних організацій, частка контрафактної продукції становить не менше 20% (до 70% - в сегменті малої розфасовки). Однією з причин, на думку фахівців, є те, що Закон України «Про пестициди і агрохімікати» не регулює всі аспекти обороту пестицидів в Україні, а особливо в частині управління життєвим циклом, контролю за оборотом, регулювання хімічних речовин, виробництва, торгівлі, маркування, використання і транспортування.

Крім цього, чинне законодавство не повністю відповідає Міжнародному Кодексу поведінки у сфері розподілу, використання пестицидів (ФАО, редакція 2013), положенням Директиви 2009/128/ ЄС щодо раціонального використання пестицидів і Регламенту ЄС 284/2013 про встановлення вимог до даних щодо засобів захисту рослин [1].

Реалізація та застосування чинного законодавства у сфері захисту рослин свідчить про те, що досить недосконалою є система реєстрації пестицидів. Вона вимагає значної оптимізації, особливо в частині формування баз даних по дозволеним та недозволеним препаратам, щодо виробників та постачальників пестицидів та інформації про сам препарат. Поки що, така інформація розміщена на різних електронних ресурсах і не завжди відповідає дійсності.

Суттєвою проблемою вітчизняного ринку ЗЗР є відсутність дієвої системи збору та утилізації тари з-під пестицидів з урахуванням європейських стандартів (потрійна промивка). Існуюча система екологічного контролю та сплати збору за утилізацію тари при перетині кордону змушує імпортерів сплачувати послуги з утилізації тари компаніям, що мають відповідні ліцензії, але не зобов'язує ці структури звітувати перед імпортерами. Це призводить до корупції і відсутності реальної утилізації [2].

У 2017 р. в Україні розпочав роботу проект Twinning «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин відповідно до вимог ЄС для забезпечення належного використання засобів захисту рослин та поліпшення пов’язаних інспекцій та лабораторних послуг», основним завданням якого є захист людського здоров’я та довкілля від можливих ризиків, пов’язаних із використанням ЗЗР. У результаті мають бути створені законодавчі та управлінські основи для забезпечення належного використання ЗЗР та поліпшення супутніх інспекцій та лабораторних систем відповідно до вимог ЄС, розроблені рекомендації для покращення організаційних та операційних структур лабораторних служб, що відповідають за аналіз якості ЗЗР та рослинних зразків на залишкові кількості пестицидів [3].

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС принесе значний позитивний ефект для аграріїв і постачальників ЗЗР: це дотації, збільшення платоспроможності фермерів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, зменшення частки фальсифікату ЗЗР, - всі ці фактори збільшать офіційний розмір ринку пестицидів України і добробут сільгоспвиробників. Але є і негативні моменти: не всі зможуть адаптуватися до нових реалій, частина аграріїв і постачальників зазнають втрат, а то і зовсім стануть банкрутами, буде посилено контроль документації, зростуть вимоги до якості вирощуваної продукції, у деяких виробників виникнуть проблеми з ринком збуту. Проте, не дивлячись на негативні сторони, переваг все ж більше. Імплементація проекту Twinningзокрема, та інших умов, які зазначені в Угоді про асоціацію, дозволить Україні покращити якість харчових продуктів, підвищити їх безпечність, розширити експортний потенціал країни.