МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГ - МЕНЕДЖМЕНТУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Віталій Миколайович Тупкало

Анотація


Процес комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, що представляє собою передачу новітніх науково-технічних досягнень та інших розробок від організації-розробника споживачеві, має назву «трансферу технологій», який нерозривно пов'язаний з їх маркетинг-менеджментом. Маркетинг-менеджмент об'єктів інтелектуальної власності істотно відрізняється від маркетинг-менеджменту товарів та послуг і вимагає особливого підходу до дослідження ринку таких об'єктів як інтелектуальна власність. Для успішного вирішення проблем комерціалізації та підвищення ефективності участі об'єктів інтелектуальної промислової власності в господарському обороті підприємств, а також використання науково обгрунтованих методів при організації та управлінні угодами, шо забезпечують функціонування ринкових відносин, велике значення мають вивчення і аналіз розвиткузовнішнього та внутрішнього ринку обміну винаходів, корисних моделей, промислових зразків.

Основний акцент в доповіді пов’язаний з наступними твердженнями. У процесі розробки стратегії просування науково-технічної продукції необхідно також враховувати наявність так званих трансляційних бар'єрів, які утворюються в силу різного життєвого досвіду, освіти, соціального статусу та локальних і довгострокових цілей учасників процесу трансферу технологій, оскільки не завжди більш високі технічні показники генерують ринкову перевагу. Якщо технологія має поліпшені технічні показники, необхідно продемонструвати їх у формі чогось потрібного користувачам, представивши в конкретній кількісній формі.До особливостей маркетинг-менеджменту об’єктів інтелектуальної власності можна віднести [1, стр.62]:

1) значне місце має займати технологічне прогнозування, шо виявляє напрямки науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, результати яких будуть конкурентоспроможні в майбутньому;

2) необхідно ретельно досліджувати напрями зміни потреби як у науково – технічному, так і в кінцевому продукті;

3) маркетингові зусилля повинні бути спрямовані на вивчення здатності інтелектуального продукту забезпечити економію живої і матеріалізованої праці в сфері матеріального виробництв;

4) необхідно докладати зусилля щодо захисту та збереження прав інтелектуальної власності, оскільки інтелектуальний продукт схильний до більш швидкого морального старіння, ніж матеріальний;

5) пошук способів тиражування інтелектуального продукту с однією з особливостей його маркетингу, оскільки залежно від характеру та спрямованості він може багаторазово продаватися на різних ринках різним споживачам.

Суттєвим момент, що істотно впливає на доступність науково- технічної інформації, забезпечує ціна інформаційного продукту. Найважливішу роль в цьому питанні відіграє орієнтація виробника на конкретну групу споживачів інформації. Пропозиція в таких випадках має бути досить еластичною, щоб у разі потреби виробник міг забезпечити різний спектр додаткових послуг – від мінімально необхідних до максимально можливих. В процесі розробки комунікаційної політики слід враховувати ряд особливостей, які впливають на ринкове просування науково-технічної продукції, а саме:

1. Можливість використання інновації у власному виробництві. Використання інновації у власному виробництві дає можливість у процесі просування зосередитися на кінцевих споживачах.

2. Рекламований об'єкт. У ролі такого об'єкта може виступати не тільки товар або запатентований винахід, але й бізнес - ідея. Просування такого об'єкта, як ноу-хау, може створювати додаткові проблеми в силу розпливчастості права власності, неліквідності, а також специфічності. У цьому зв'язку учасники ринку, навіть за наявності власних ноу-хау, об'єктом реклами можуть вибирати свої послуги або досягнення.

 


Ключові слова


маркетинг-менеджмент; комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності

Повний текст:

PDF

Посилання


Тупкало В.М. Бізнес – інжиніринг сучасних процесно – орієнтованих підприємств: монографія / В.М. Тупкало. – К.: ДУТ. 2016. – 281 с.


Пристатейна бібліографія ГОСТ