МАТРИЧНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УЧАСНИКІВ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

Анотація

Порівняно із іншими напрямами реформування вищої освіти процес пострадянської трансформації внутрішньо університетського управління необґрунтовано отримав значно менше уваги у дослідженнях науковців та регуляторній політиці органів законодавчої та виконавчої влади України. На сучасному та перспективному етапі реформування менеджменту вищої освіти в Україні важливого значення набувають саме матричні структури, які здатні послаблювати бюрократизацію і гнучко реагувати на зміни в кон’юнктурі ринку. Такі структури, незважаючи на окремі переваги порівняно з бюрократичними, ще не набули значного поширення в українських вишах. Однак у світі вони широко розповсюджені в навчальній, науковій та інноваційній сферах діяльності університетів, що функціонують в умовах академічної автономії.

Метою дослідження є пошук можливостей ефективного використання сучасними українськими університетами гнучких матричних структур управління при формуванні власних внутрішніх систем забезпечення якості. Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких завдань: виявлення та систематизація загроз від бюрократизації управління якістю в умовах пострадянської трансформації вищої освіти; розробка авторського методологічного підходу до формування процедур з якості вищої освіти на університетському рівні; розвиток механізму університетського менеджменту на середньому та низовому рівнях управління якістю на засадах сегменторієнтованого підходу, системи грейдингу та матричної організації; формування моделі адаптивної матричної структури для управління якістю виконання університетом тимчасового дослідницького проекту та апробація її в практичних умовах.

Демократичні реформи в середовищі вищої освіти України це, в тому числі, і зміна психології працівників університетів. Унаслідок все менше мають сприйматися за ефективні такі цінності в управлінні як ієрархія, влада, дисципліна, централізація тощо. Їм на зміну мають прийти інші, значно прогресивніші цінності, які орієнтовані на інтелектуальний та творчий потенціал особистості викладача. Однак, незважаючи на розширення статусу академічної та кадрової  автономії, значна частина українських університетів і дотепер залишаються установами з пострадянським бюрократичним типом організації управління якістю. Це часто знижує мотивацію до ефективної праці та впровадження прогресивних змін у динамічному конкурентному середовищі. При цьому вирішення нових проблем вищої освіти обов’язково має здійснюватися через застосування нових методів та підходів. Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти має здійснюватися через концепцію і методологію управління якістю на засадах процесного підходу. За таких умов фокус уваги зміщуватиметься із рівня топ-менеджменту та спеціалізованих підрозділів з якості вищої освіти на усі рівні управління університетом та контактний персонал. Такий підхід також сприятиме поширенню в університетах адаптивних структур управління, які забезпечуватимуть підтримку високого рівня якості не стільки через процедуру бюрократичного контролю, скільки через гнучкість, високу мотивацію та саморегулювання.

Використання в системі внутрішнього забезпечення якості університетів адаптивної матричної структури управління може мати певні переваги порівняно з бюрократичною. На середньому та низовому рівні управління така структура забезпечує високу цільову орієнтацію роботи, а також якісне змістове керівництво поточною навчальною, навчально-методичною, науковою, консультаційною та іншими сегментами діяльності ВНЗ. При цьому експертам не потрібно відволікатися на вирішення рутинних контрольних функцій, організаційних проблем тощо. Але чи не найголовнішим досягненням такої організації менеджменту є те, що тут раціонально розподіляються повноваження та відповідальність і різні керівники немов би врівноважують один одного. Такі противаги в системі управління послаблюють її бюрократизацію. При цьому зменшуються ризики дублювання контрольних та інших функцій. Створюються сприятливі умови для реалізації власного особистісного потенціалу як для фахівців, так  і  для адміністраторів [1, с. 141-142]. Результати досліджень можуть бути використані в системі менеджменту якості університетів.