ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО БІРЖОВОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Біржова індустрія у країнах із розвиненою економікою нині, подібно іншим сферам економічної діяльності, піддається кардинальним трансформаційним змінам, пов’язаних з активізацією інформаційно-технологічних інновацій. У зв’язку з цим, спектр використання інструментів біржового ринку з кожним роком охоплює все більше учасників економічних взаємовідносин: від товаровиробників – приватних суб’єктів господарювання, до державних інститутів, включаючи трейдерів, інвестиційні компанії та фінансові установи.

Світовий біржовий обіг досягнув масштабних розмірів: щоденні потоки ділових операцій вимірюються трильйонами доларів США. Кількість біржових угод в рік нараховує 25 млрд. [1]

Швидкими темпами зріс починаючи з 70-х років минулого століття фінансовий сектор – біржова торгівлі фінансовими інструментами, що пояснюється домінуванням спекулятивного капіталу. Фондові індекси, цінні папери та відсоткові ставки в структурі світової біржової торгівлі складають близько 70% глобального біржового ринку.

Але особливо великі темпи нарощення в останні роки біржового обігу агропродовольчих товарів. Так, в 2015 р. кількість біржових угод, укладених в світі щодо агропродовольчої продукції, збільшилась порівняно з 2011 р. в 2,8 рази при навіть дещо зменшенні загальної їх кількості.

Аналіз структури світового біржового ринку в територіальному (географічному) розрізі засвідчив, що найактивніше біржова торгівля здійснюється в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де функціонує найбільша кількість бірж світового значення – 28 [1], та на який припадає більше третини укладених угод в цілому на біржовому ринку світу (при тому, що в Європі, де зародився біржовий рух, таких бірж та укладених на них угод в 2 рази менше ). Наразі відстає від прогресу біржової торгівлі за вказаними кількісними в країнах Азії й Північна Америка.

У списку найбільших бірж світу провідні місця традиційно займають біржі США. Але динаміка світової біржової торгівлі свідчить про зростання ролі бірж таких країн як Індія, Китай, Бразилія, які у аналітичних виданнях дістали назву „BRICs”[2, с.112]. Так, в 2015 р. Рейтинг найбільших світових бірж продовжує очолювати Чиказька біржа CME Group, проте на друге місце вийшла Національна фондова біржа Індії, потіснивши Європейську біржу EURЕX, яка декількома роками займала 2-ге місце, в біржову ТОП-десятку ввійшли біржі Китаю: Дальянська товарна біржа,  Шанхайська ф’ючерсна біржа, Товарна біржа Чженчжоу, а також бразильська Фондова біржа СанПаулу [1].

Разом з тим конкуренція між провідними біржами світу призводить до консолідації і створення транснаціональних біржових альянсів (CME Group (США), .NYSE Euronext, EUREX (Європа), Intercontinental Exchange (США, Канада, Європа), Multi Commodity Exchange of India). Такій динаміці розвитку діяльності бірж сприяє широке застосування фінансових інструментів та електронізація біржових торгів.

Світові біржі нині є потужними центрами ціноутворення, які являють собою перспективну сферу інвестування капіталів та трансферту товарних і фінансових потоків. Останні два десятиліття одним з основних джерел розміщення капіталів, наряду з такими традиційними інвестиційними інструментами, як цінні папери, боргові зобов’язання, частіше почали використовуватиcя біржові інструменти – деривативи Домінуюче положення  займають фінансові деривативи, базовим активом яких виступають інструменти фондового ринку, а також інструменти міжнародного валютного ринку.

Ліквідність біржового ринку завдяки  його організаційному механізму надзвичайно висока. Біржі та розвинені біржові інструменти та інфраструктура, зокрема клірингові установи забезпечують гарантію виконання біржових угод. Таким чином учасники звільняються від різних ризиків, що чатують на кожного окремого контрагента. Саме ці характеристики пояснюють велику привабливість біржового ринку.