ФОРМИ ТА ПОКАЗНИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРОДУКЦІЙНО-ВИРОБНИЧОМУ РИНКУ

Анотація

Конкурентоспроможність – це основна характеристика ринкового положення підприємства, що свідчить про його здатність обмежувати діяльність конкурентів та досягати визначених конкурентних цілей. Як покупець, підприємство є учасником декількох ринків – інвестиційного, трудових і матеріальних ресурсів, інформаційного. Але основні його конкурентні інтереси зосереджено на продукційно-виробничому ринку, а саме, на відповідному ринку готової продукції. Тут виявляється конкурентоспроможність підприємства як виробника, а конкуренція із суперниками має системний тривалий характер.

Необхідною передумовою формування дієвою конкурентної політики є об’єктивне оцінювання конкурентоспроможності учасників ринку. Існуючі підходи розрізняються кількістю, способом підбору і методами узагальнення оціночних показників [1-4], але жоден з них не відображає усієї багатогранності змістовного наповнення поняття конкурентоспроможності.

Зазвичай оцінка досягнутої конкурентоспроможності здійснюється на основі ринкових часток підприємств-конкурентів [1-4]. Але цьому є вагомі застереження:

‒      поява на ринку нового, навіть найслабшого конкурента, завжди буде знижувати сукупну конкурентоспроможність інших учасників ринку (їхня сумарна ринкова частку стане меншою за 100%);

‒      новий конкурент може обслуговувати не привабливий для інших учасників сегмент ринку, що не є свідченням зниження конкурентоспроможності у останніх;

‒      оцінювання конкурентоспроможності за ринковими частками суперників підпорядковано критерію максимізації їхнього рівня. Так абсолютний монополіст ринку буде мати найвищий рівень «конкурентоспроможності», що суперечить самій суті цього поняття. Крім того, навряд чи можна стверджувати, що існує певний її рівень, який є максимальним.

Отже, структура ринку за обсягами реалізації продукції його учасниками є характеристикою монополізації даного ринку, а не результатом реалізації конкурентних зусиль окремих підприємств

Вирішення даної проблеми слід шукати у з’ясуванні форм прояву конкурентоспроможності з відповідним визначенням оціночних показників:

‒      досягнута (реалізована) форма – Кд. В якості порівняльної бази доцільно обрати середній обсяг реалізованої продукції досліджуваними підприємствами. За такого підходу легко ідентифікувати підприємства з високою - вище середнього рівня(Кд> 1), і низькою – нижче середнього рівня (Кд < 1), досягнутою конкурентоспроможністю;

‒      потенційна (виробнича та ринкова) форма - Кпв.

Оціночним показником є рівень використання потужності підприємства, а безпосередній розрахунок конкурентоспроможності ґрунтується на загальному принципі порівняння оціночного показника i – го підприємства з середнім його значенням по усіх конкурентах (чим більшим буде коефіцієнт використання потужності – тим меншим потенціал виробничої конкурентоспроможності). Потенційна ринкова конкурентоспроможність розраховується подібним чином на базі показника резерву зростання обсягу реалізованої продукції в результаті зниження її ціни до рівня, що забезпечує беззбитковість діяльності підприємства;

функціональна (факторна) форма.

Завершальним етапом визначення конкурентоспроможності підприємства є її комплексне оцінювання, при якому зазвичай використовують інтегральний метод з використанням (чи без нього) коефіцієнтів значимості показників, що включено до розрахунку. Це дозволяє надати комплексну кількісну оцінку конкурентоспроможності та отримати її порівняльну характеристику по досліджуваних підприємствах, але не дозволяє бачити в ній об’єкт управління. Більший аналітичний результат можна отримати при комплексному оцінюванні конкурентоспроможності на основі методу багатомірного матричного позиціонування.

Література:

1. Арестенко В.В. Методи і моделі оцінювання конкурентоспроможності підприємств АПК / В.В. Арестенко // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №10(88) – С. 10 - 15
2. Красностанова Н.Е. Стратегічний аналіз і оцінка конкурентоспроможності промислового виробництва / Н.Е. Красностанова, П.С. Маковеєв // Фінансова консультація. – 2012.-№21-22. –С. 55-59
3. Кузьмін О.Є. Методи аналізування конкурентоспроможності підприємств / О.Є. Кузьмін, Л.І. Чернобай, О.П. Романенко // Науковий вісник НЛТУ Укра\ни. – 2011. – Випуск 21.10. – С. 159-166
4. Малярець Л.М. Економіко-математичні методи діагностики конкурентоспроможності підприємства. Монографія – Харків:Вид. ХНЕУ, 2009, - 216 с.