СУЧАСНІ МЕТОДИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Складність завдань управління з кожним днем стрімко зростає. Особливо актуальними стають проблеми нестабільності, посилення конкурентної боротьби, що важливою мірою впливає не тільки на взаємозв'язки підприємства з зовнішнім середовищем, а й відбивається на внутрішньому середовищі і факторах його розвитку. Тому використання традиційних економічних показників і методів управління виявляється недостатньо ефективним для стабільного розвитку підприємства та вимагає використання нових концепцій управління.

Потреби підприємств у використанні нових методів управління знайшли своє відображення в багатьох концепціях розвитку підприємства. Одним з таких методів є ефективний творчий, або креативний підхід.

У розвинених країнах акцент зроблено на працівників, що займаються креативною діяльністю. Творчі методи в сучасному бізнесі є безумовною необхідністю: керівникам доводиться вирішувати нестандартні завдання, адаптуватися до складних ситуацій, застосовуючи методи синектики і морфологічного аналізу. Однак креативний підхід в економіці немає визначеності, зокрема, не визначеними залишаються характеристики промислового креативу.

У найпоширенішому сприйнятті, креативний менеджмент орієнтований на розвиток творчих здібностей людини, закріплення в його свідомості установок на пошук інновацій [1, с. 74].

Креативний потенціал фірми – це її здатність до прийняття і реалізації креативних управлінських рішень з метою досягнення поставлених цілей і створення нових конкурентних переваг.

Основними характеристиками креативного менеджменту є:

-      глибинність знань щодо сутності предметної області;

-      відмова від стереотипів;

-      присутність творчого мислення.

Застосовуючи креативний менеджмент, фірма виробляє продукцію, реалізує технології та розвивається, покращуючи свої показники (розробляє нові вироби, освоює нові ринки). Креативні методи істотно підвищують ефективність роботи фірми. Нестандартні рішення, інновації та нові технології дозволяють поліпшити використання всіх видів ресурсів. Креативний підхід змінює технології прийняття рішень у фірмі і мислення керівників.

Ще одним напрямком сучасного управління підприємства є концепція сталого розвитку підприємства.

Сталий розвиток підприємства – діяльність, спрямована на оптимізацію та підтримання економічної, соціальної та екологічної сфер, в якому воно функціонує, з метою створення сприятливих умов для досягнення цілей бізнесу. Дану категорію можна розглядати як певну збалансовану діяльність. Вибираючи тільки один з підходів до сталого розвитку і не приділяючи належної уваги іншим, підприємства можуть зіткнутися з проблемою підтримки своєї конкурентоспроможності на високому рівні [2].

Економічна складова сталого розвитку підприємства передбачає оптимальне використання обмежених природних ресурсів, екологічних енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Щодо соціальної складової сталого розвитку підприємства, то вона має бути акцентована на збереження сталості його соціальних і культурних систем і зниження числа конфліктів серед персоналу.

З екологічної точки зору сталий розвиток має забезпечувати цілісність і життєздатність біологічних і фізичних природних систем, перш за все тих, від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери. Основна увага має приділятися збереженню здібностей підприємства до змін і самовідновлення.

Так, сталий розвиток необхідно розглядати з точки зору ефективності для всіх функціональних сфер діяльності підприємства: ринку, суспільства, економіки та навколишнього середовища в цілому.

Отже, сучасні підходи до розвитку підприємства різнобічні та потребують більш глибокого вивчення. Зокрема, необхідно дослідити інструменти, що застосовуються у реалізації програм розвитку підприємства.

Література:

1. Долятовский Л.В. Креативные методы в развитии предприятия / Долятовский Л.В., Гамалей Н.Ю. // Креативная экономика. – 2011 – № 7 (55). – с. 74-84.

2. Дудникова Е.А. Сременные подходы к определению понятия «устойчивое развитие предприятии» / Е.А.Дудникова // Гуманитарные научные исследования [Электронный ресурс] – Электрон. журн. – Москва : ООО «МНИЦ», 2016. – Вип. 12. – Режим доступа : http://human.snauka.ru/2016/12/18481.