НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ ЯК ПІДГРУНТЯ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Енергетичний комплекс України сьогодні потребує значних змін та вдосконалень. Це пов’язано із вкрай неефективним споживанням електроенергії, критичною зношеністю основних засобів, застарілими технологіями енергогенерування. Актуальність теми дослідження визначена останніми подіями в енергетичному комплексі країни, а саме введення надзвичайного стану. Метою дослідження виступає обґрунтування можливих шляхів подолання проблеми та визначення першочергових завдань.

Введення надзвичайного стану в енергетиці обґрунтоване складною ситуацією з безперебійним постачанням матеріальних ресурсів на енергогенеруючі підприємства. Така ситуація впливає на всі сфери життя в країні. Але з позиції розвитку, ситуація, що склалася може стати вагомою рушійною силою для вдосконалення. Вона повинна пришвидшити процес модернізації енергетичного комплексу. В першу чергу це повинно стосуватись енергогенеруючих підприємств. Заходи щодо підвищення енергоефективності шляхом економічної модернізації на ринку електроенергії повинні бути цільовими, що означає їхнє практичне використання на підприємствах місцевого та регіонального рівнів [1, с.4].

Енергетичною стратегією України визначено такі головні напрями дій щодо підвищення енергоефективності економіки України [2]:

‒ підвищення енергоефективності в секторі виробництва і трансформації енергії, в першу чергу в теплоелектроенергетиці та централізованому теплопостачанні, шляхом технічної та технологічної модернізації;

‒ підвищення енергоефективності в секторі постачання енергії, в першу чергу в системах розподілу, а також транспортування електричної та теплової енергії, шляхом технічної, технологічної модернізації та концептуального перегляду схем енергозабезпечення із врахування досягнень у сфері децентралізованого енергозабезпечення, зокрема, за рахунок використання ВДЕ та управління енергоспоживанням;

‒ зниження енергоємності в обробній промисловості;

‒ підвищення енергоефективності житлових і громадських будівель шляхом скорочення енергоспоживання комерційного/ інституційного сектору та домогосподарств на потреби опалення, а також підвищення енергоефективності опалювальних приладів.

Як першочергове глобальне завдання для енергетичного комплексу країни необхідно визначити економічну модернізацію енергогенеруючих підприємств. Вона дозволить мінімізувати витрати на паливно-енергетичні ресурси шляхом впровадження маловитратних технологій виробництва електроенергії. Також це дозволить зменшити шкідливі викиди в атмосферу та знизити екологічні штрафи.

Виконання визначених завдань дозволить не лише мінімізувати витрати на генерацію електроенергії, а також підвищити екологічну безпеку країни, енергоефективність та зменшити енергозалежність від експортованих паливно-енергетичних ресурсів. Це дозволить країні дотримуватись Енергетичної стратегії, визначеної до 2030 року та стратегії сталого розвитку в рамках Кіотського протоколу.

Література:

1. Ажнакін С. Г. Проблеми енергозбереження та енергоефективності діяльності електроенергетичних підпримств [Електронний ресурс] / С. Г. Ажнакін. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/Sonny/Downloads/ecinn_2013_55_3.pdf.

2. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua