КОНКУРЕНТНА СТРАТЕГІЯ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ НА АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ
Анотація
Час невпинно йде вперед, провокуючи зміни. Будь-які зміни є розвитком, а отже людство з плином часу постійно змінюється та розвивається. Кінець XX – початок XXI століття став переломним, оскільки людина як біологічна істота отримала сили й можливості докорінно змінювати навколишній світ, тобто прямо й опосередковано впливати на більшість процесів нашої планети. Це стало можливим завдяки стрімкому розвитку технологій, покращенню загального рівня життя та освіченості, а також зростанню чисельності населення у геометричній прогресії. Все це призводить до того, що кожна окрема дія людини має все більші глобальні наслідки. Головним чином, кожна з проблем людства виникає через споживацький спосіб життя, тобто так зване «суспільство споживання». Дане суспільство виникло через дію закону зростання потреб, який означає, що чим більше власних потреб задовольняє людина, тим більше виникає нових. Негативною стороною цього закону є обмеженість матеріальних ресурсів планети, в результаті чого зі збільшенням кількості населення, зростають і його потреби, а таким чином зростає потреба в ресурсах. Прямими наслідками добування ресурсів є забруднення навколишнього середовища, вимирання флори та фауни, а також глобальне потепління.
Постійна боротьба за різноманітні ресурси породжує конкуренцію, а та, в свою чергу, є головним рушієм прогресу. В розрізі окремого підприємства конкуренція являє собою боротьбу за найвигідніші умови ведення бізнесу з іншими компаніями, тобто безпосередніми конкурентами. Для забезпечення ефективної боротьби, організація здійснює ретельний аналіз конкурентів, аналізує свої сильні та слабкі сторони, виділяє власні конкурентні переваги й розробляє певний план дій для перемоги над суперниками. Таким чином, перед компанією постає питання створення конкурентної стратегії. В свою чергу, стратегія конкуренції являє собою основу конкурентної поведінки підприємства на ринку і описує схему забезпечення переваг над конкурентами, тобто являє собою ретельно розроблену програму заходів, які мають бути реалізовані організацією, з метою досягнення вигідної конкурентної позиції на ринку [1, с. 7]. Успішне ведення конкурентної боротьби неможливе без стратегічного підходу, оскільки маючи чіткий план дій, підприємство зможе реалізовувати послідовні кроки щодо завоювання ринку. Звісно, що конкурентна стратегія, як і будь-який інший стратегічний план, потребує постійного корегування у відповідь на зміни як зовнішнього так і внутрішнього середовища.
Технологічний розвиток, продуктове різноманіття та збільшення рівня освіченості населення призвели до значної вибагливості споживачів, що, в свою чергу, веде до посилення конкуренції між виробниками. З іншого боку, обмеженість земельних площ, виснаження ґрунтів, забруднення територій, ускладнення видобутку корисних копалин у багатьох родовищах – також посилюють конкуренцію між компаніями, але вже з точки зору ресурсів. Тобто перед сучасним бізнесом постають проблеми заощадження ресурсів та задоволення потреб примхливих споживачів. Як одним із засобів виживання для підприємств у цих умовах може стати перехід на альтернативні джерела енергії та ресурсів. Яскравим прикладом є електроенергія. Вона використовується скрізь, проте в більшості випадків її генерація відбувається за допомогою спалення вугілля, яке є вичерпним. Для забезпечення власної енергонезалежності компаніям слід інвестувати кошти у побудову вітрових, сонячних, геотермальних та інших електростанцій, в основі роботи яких лежить принцип перетворення невичерпної природної енергії сонця, вітру і води на електроенергію. Витративши таким чином фінанси, підприємство зможе забути про ціну за електроенергію, адже на її створення більше не потрібно буде закупати дорогу та вичерпну сировину. Подібну конкурентну стратегію переходу на відновлювальні джерела енергії вже обрали такі відомі компанії, як Apple та Google. Зниження витрат на енергію дозволить цим корпораціям досягти суттєвих конкурентних переваг шляхом направлення вивільнених фінансових ресурсів на інвестиції у нові технології та розробки. Отже, можна стверджувати, що для забезпечення довгострокового успіху підприємствам слід розробляти конкурентні стратегії, в основу яких буде закладено перехід на альтернативну енергетику. Економія від цього переходу дозволить компаніям направити кошти на розробку та впровадження інновацій, тим самим підвищуючи власну конкурентоспроможність на ринку.
Література:
1. Бельтюков Є.А. Конкурентна стратегія підприємства: сутність та формування на основі оцінки рівня конкурентоспроможності / Є.А. Бельтюков, Л.А. Некрасова // Економіка: реалії часу. – 2014. – № 2. – С. 6-13. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/No2/6-13.pdf
Нвуковий керівник: д.е.н, професор Дергачова В.В.
Посилання
Бельтюков Є.А. Конкурентна стратегія підприємства: сутність та формування на основі оцінки рівня конкурентоспроможності / Є.А. Бельтюков, Л.А. Некрасова // Економіка: реалії часу. – 2014. – № 2. – С. 6-13. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/No2/6-13.pdf