ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОСМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Проблема забезпечення конкурентоспроможності стосується практично всіх сфер життєдіяльності людства. В наш час кризової ситуації в країні питання конкурентоспроможності стоїть досить гостро тому є актуальним. Підприємства повинні вкладати значну кількість ресурсів для пристосування до мінливості ринкових умов та забезпечення можливості конкурувати з іншими.

Конкуренція змушує підприємства постійно розвиватись, підвищувати якість продуктів та послуг, прислухатись до потреб споживачів, впроваджувати нові технології, оновлювати технічне забезпечення та виробничі потужності.

Важливим для підприємства є знання власного місця серед конкурентів, щоб його дізнатися та визначити, потрібно встановити як власні переваги та недоліки, так і конкуруючих фірм. Потрібно детально вивчити всі можливі методи забезпечення конкурентоспроможності, щоб обрати найкращий, або найбільш підходящий. Кожне підприємство для себе обирає та встановлює методи підвищення конкурентоспроможності, виходячи з власних можливостей. Коли ми точно знаємо які є недоліки, ми можемо їх виправити, або так «подати» свої переваги, щоб наші мінуси йшли на другий план[1,c.1].

Безумовно, існують загальні методи підвищення конкурентоспроможності підприємства, проте шляхи підвищення конкурентоспроможності конкретної фірми повинні розглядатися, враховуючи сферу її діяльності, вид підприємства, організаційну структуру і інші чинники [2,c.2].

Концепція конкурентних переваг вперше була розроблена М. Портером. У своїх роботах він аналізував чинники, вживання яких дозволить підприємству одержати перевагу перед конкурентами. На його думку, конкурентна перевага «виникає як результат знаходження та використання унікальних, відмінних від суперників, способів конкуренції, які можуть утримуватися деякий період часу». М. Портер виділяє два основних джерела переваг: маркетинг і витрати [3,c.495].

Головними завданнями вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства є:

-   наявність на підприємстві управління якістю. В наш час існує безліч аналогів, замінників товарів або просто більш якісних продуктів. Люди можуть обирати той товар, який їх задовольняє за якістю. Тому підприємства повинні вкладати безліч зусиль для забезпечення належної якості товару, щоб мати можливість бути гідним конкурентом не тільки на внутрішніх ринках, але і на зовнішніх, підтримуючи вітчизняну економіку.

-   інноваційні впровадження. Світ не стоїть на місці, все рухається та розвивається. А тому і бажання та інтереси клієнтів змінюються. Щоб не втрачати позиції на ринку, бути цікавим споживачу постійно, підприємства вимушені впроваджувати певні інновації, створювати нові продукти, змінювати технології виготовлення вже наявних товарів. Потрібно передбачити, що споживачу буде потрібно «завтра» і швидше інших це йому надати.

-   кваліфікованість трудового персоналу.

Кадри є одним із найважливіших чинників забезпечення конкурентоспроможності на підприємствах. Від того як працюватиме персонал залежить якість продукції, швидкість виконання замовлень, виконання/невиконання поставок вчасно. Необхідно створювати такі умови праці, щоб робітники хотіли працювати, були зацікавлені у розвитку підприємства. Важливою умовою є мотивування кадрів. Хоча на вітчизняному просторі мотивації приділяють досить незначну увагу, як свідчить зарубіжний досвід, це питання є надзвичайно важливим.

Отже, забезпечення конкурентоспроможності підприємства є складним, але необхідним процесом, особливо в ринковій економіці. Займатись справами конкурентоспроможності повинно як кожне підприємство окремо, так і держава в цілому. Для підвищення конкурентоздатності підприємства є цілий ряд методів. Кожен керівник обирає той метод, який найкраще підходить саме для його діяльності.

Література:

1.Танюк І.Основні фактори конкурентоспроможності підприємства. /Танюк І. – С.1.

2.ВоронковаТ.В..Проблеми забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у сучасних умовах господарювання/ Т.В. Воронкова– 2011 – С.2.

3. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер.-М.:Международные отношения, 1993.-С. 495.