НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Анотація

Важливим напрямом вдосконалення діяльності енергогенеруючих підприємств при переході до конкурентного ринку є необхідність впровадження ресурсозберігаючих заходів. Фактично, доцільність ефективного або неефективного використання ресурсів визначається фінансовою стороною. Україна є країною з достатнім рівнем забезпеченості покладами різноманітних ПЕР, проте вона не здатна їх ефективно використовувати. Таким чином, ефективне використання ресурсів можливе у випадку, коли їх неефективне використання буде невигідним. Основними напрямами економічного стимулювання практики ресурсозбереження є наступні:

1) за організаційним спрямуванням: створення ефективної системи державного управління у сфері ресурсозбереження,інтеграція процесу з бізнес-структурами, науково-дослідними установами, суспільними організаціями тощо; оптимізація структури сучасних вітчизняних установ у сфері забезпечення ресурсозбереження; спрощення процедур реєстрації програм міжнародної технічної та фінансової допомоги; організація та підтримка досліджень у сфері ресурсозбереження та вдосконалення науково-методичного інструментарію; технічне переоснащення промислових підприємств на засадах ресурсозбереження; впровадження міжнародних стандартів управління ресурсозбереженням; розроблення сукупності показників для оцінювання ресурсозбереження та визначення тенденцій в даній сфері; поступова переорієнтація національного господарства до засад «зеленої» економіки, дотримання принципів енергетичної та екологічної безпеки, зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище.

2) за нормативно-правовим спрямуванням: розроблення програм розвитку ресурсозбереження на державному та регіональному рівнях із урахуванням принципів ефективного використання ресурсного забезпечення; розроблення відповідних нормативно-правових актів у сфері ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища, енергетичної та екологічної безпеки з метою покращення екологічної ситуації в країні, збереження та відновлення ПЕР; внесення змін до Закону України «Про ресурсозбереження» для посилення відповідності його засад сучасним тенденціям розвитку енергетичного ринку країни та Закону України «Про електроенергетику» для стимулювання виробництва електроенергії з ВДЕ; розроблення специфічних нормативів щодо споживання ресурсів для різних галузей промисловості країни; узгодження державних, регіональних програм з розвитку ресурсозбереження з відповідними програмами ЄС; гармонізація сучасного законодавства України з європейськими нормами та стандартами; розроблення відповідних нормативно-правових актів для створення стимулів промисловим підприємствам здійснювати безпечну утилізацію відходів власного виробництва; збільшення контролю та відповідальності за ефективністю використання природніх ресурсів промисловими підприємствами.

3) за фінансовим спрямуванням: зниження ставки податку на прибуток для промислових підприємств, що впроваджують заходи ресурсозбереження; відшкодування податку на додану вартість для промислових підприємств, що впроваджують заходи ресурсозбереження; впровадження економічних механізмів відтворення природних ресурсів; активізація співпраці з міжнародними фінансово-кредитними установами у сфері ресурсозбереження, участь у міжнародних програмах зі збереження довкілля та охорони навколишнього середовища; збільшення державних видатків на заходи щодо ресурсозбереження та охорону навколишнього середовища; вдосконалення методології складання штрафів за неефективневикористання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища; залучення внутрішніх інвестицій у розвиток ресурсозбереження [1-3].

На сьогоднішній день, політика ресурсозбереження на підприємствах здійснюється переважно з ініціативи керівництва. Держава не створює необхідних умов задля зацікавлення власників щодо впровадження ресурсозберігаючих заходів.

Література:

1. Науменко Д. Приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства: економічний аспект [Електронний ресурс] / Д. Науменко // Інститут стратегічних досліджень та політичних консультацій. – 2013. – Режим доступу:http://www.ier.com.ua/ua/publications/comments?pid=2694

2. Комплексне порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України у сфері застосування положень договору про заснування Енергетичного співтовариства [Електронний ресурс] // Міністерство юстиції України. – Режим доступу:https://minjust.gov.ua/file/23500

3. Кузнєцова К. О. Ресурсне забезпечення потенціалу конкурентоспроможності енергогенеруючих підприємств : дис. канд. екон. наук : спец. 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) // К. О. Кузнєцова. – КПІ ІМ. ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО. – Київ, 2016. – 241 с.