ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
В сучасних ринкових умовах підприємства активно виходять на зовнішні ринки, конкуренція на яких значно вища. Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства дуже складне завдання, воно потребує детального вивчення наступних питань: коньюнктура ринку, потенціальні продавці та покупці, вимоги до продукції та послуг. Тому, для ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємства необхідно обрати стратегію згідно з якою підприємство зможе не тільки вийти на світовий ринок, а й успішно конкурувати на ньому.
Треба відмітити, що завданням зовнішньоекономічної діяльності підприємства є отримання економічних вигод на зовнішніх ринках за рахунок переваг міжнародної торгівлі, міжнародної кооперації виробництва економічної інтеграції. Основною діяльністю для підприємства, яке виходить на зовнішній ринок, як і для будь-якого іншого, є його операційна діяльність, тобто перетворення ресурсів усіх видів у готову продукцію. Для виходу на зовнішній ринок підприємство повинне враховувати відмінності у стандартизації та сертифікації товарів та послуг, для успішної зовнішньоекономічної діяльності потрібно переглянути свою операційну діяльність та забезпечити її максимальну ефективність. Для цього необхідно чітко розподілити обов’язки між структурними підрозділами та визначити відповідальність за формування показників ефективної діяльності підприємства, зокрема, операційної.
Орієнтацію на основні показники операційної діяльності підприємства поділяють на такі підходи, я саме: ресурсний, до уваги береться економічний результат, який порівнюють з економічним аналізом виробничих ресурсів, що використовуються у виробництві; витратний, економічний результат зіставляється з поточними витратами; ресурсно - витратний, економічний результат розглядається в порівнянні з виробничими ресурсами та виробничими витратами; цільовий, ефективність визначається як ступінь досягнення цільових параметрів функціонування підприємства.
Враховуючи вище вказані підходи, виділимо наступні методи підвищення ефективності операційної діяльності: організаційний, техніко-технологічний та ресурсний.
Завданням організаційного підходу є ідентифікація та оптимізація неефективних операційних процесів, які не створюють цінності для зовнішнього споживача. Він передбачає аналіз усіх аспектів ефективності організації основної діяльності на рівні окремого спеціаліста та підприємства в цілому.
У межах техніко-технологічного напрямку вирішуються проблеми модернізації та переоснащення виробничого устаткування згідно з сучасними зразками, які використовуються на міжнародних підприємствах, що дозволить підвищити якість товарів і стати конкурентоздатними на світовому ринку.
Ресурсний напрямок передбачає здійснення заходів, щодо раціоналізації використання матеріальної бази виробництва та трудових ресурсів. В сучасних умовах використання управлінцем з операційного менеджменту трудових ресурсів стикається з складностями [2].
Сучасний ринок праці насичений фахівцями широкого профілю, яких треба перевчати саме профілю роботи операційного менеджера ЗЕД. Для цього необхідно зробити школу навчання і практик саме на підприємстві, а це ускладнюється обмеженням матеріального плану.
Таким чином, застосування даного комплексу шляхів підвищення ефективності операційної діяльності підприємства дозволить підприємству оптимізувати систему ресурсного використання, підвищити конкурентоспроможність власної продукції, вдосконалити організаційну систему операційних процесів. Завдяки цим змінам зовнішньоекономічна діяльність підприємства зможе вийти на новий рівень, що є новизною в рекомендаціях, дозволить задовольняти потреби потенціальних споживачів та складати конкуренцію існуючим успішним підприємствам.
Отже зазначимо, що основні напрями підвищення ефективності виробництва-це вдосконалення технічної забезпеченості виробничого процесу, впровадження інноваційних технологій виробництва, раціональне використання трудових ресурсів та системи їх стимулювання. Таким чином, застосування рекомендацій щодо підвищення ефективності операційної діяльності підприємства дозволить підприємству оптимізувати систему ресурсного використання, а також підвищити конкурентоспроможність власної продукції, вдосконалити організаційну систему операційних процесів. Завдяки цим змінам зовнішньоекономічна діяльність підприємства зможе вийти на новий рівень, задовольняти потреби потенціальних споживачів та складати конкуренцію існуючим успішним підприємствам.
Література:
1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. Посіб / Шкурупій О. В., Гончаренко В. В., Артеменко І. А. та ін.; За заг.ред. Шкурупій О. В. - К: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с.
2. Небава М. І. Економіка та організація виробничої діяльності підприємства / М. І. Небава, О. О. Адлер, В. О. Козловський. — Вінниця: ВНТУ, 2010. — 132 с
Науковий керівник: ст.викладач Шеховцова І.А.
Посилання
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. Посіб / Шкурупій О. В., Гончаренко В. В., Артеменко І. А. та ін.; За заг.ред. Шкурупій О. В. - К: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с.
Небава М. І. Економіка та організація виробничої діяльності підприємства / М. І. Небава, О. О. Адлер, В. О. Козловський. — Вінниця: ВНТУ, 2010. — 132 с