НАПРЯМИ РОЗШИРЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Протягом усього періоду незалежності України обсяги, характер та динаміка розвитку зовнішньоекономічних стосунків з країнами світу визначали і визначають її місце в світовому економічному середовищі. Поза сумнівом, одним з каталізаторів економічних перетворень в Україні є розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, адже, вони впливають на структуру суспільного виробництва та споживання, визначають конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світовому ринку, впливають на якість життя громадян, сприяють наближенню стандартів життя до європейського та взагалі світового рівня.

Особливого значення для розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств мало приєднання України до Світової організації торгівлі та асоційоване членством України в ЄС [1, 2]. Усе це зумовило потребу, з одного боку, в удосконаленні нормативно-правової бази здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання, її наближенні до міжнародних стандартів відповідно до характеру інтеграційних світогосподарських процесів, а з іншого, сформувало додаткові вимоги до організації та якості зовнішньоекономічних операцій на рівні підприємств.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [3] під зовнішньоекономічною діяльністю в Україні розуміється «діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами». Таке визначення в контексті пошуку напрямів розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства вимагає уточнення понять «зовнішньоекономічні зв’язки», «зовнішньоекономічна операція», «зовнішньоторговельна діяльність» тощо.

На нашу думку, під зовнішньоекономічними зв’язками слід розуміти міжнародні відносини, що пов’язані із взаємодією у сфері економічного співробітництва та визначаються й регламентуються нормами міжнародного права. Суб’єктами зовнішньоекономічних зв’язків у такому сенсі виступають держави, регіони та підприємства усіх форм власності та різних організаційно-правових форм. Разом з тим визначальними тут виступають міжнародні угоди, що укладаються на макрорівні і відносяться до сфери міждержавного регулювання. До числа основних форм зовнішньоекономічних відносин доцільно відносити: торгівлю; форми спільного підприємництва, в тому числі спеціалізацію та кооперування; сферу послуг; різні форми науково-технічного та культурного співробітництва.

Зовнішньоекономічну операцію доцільно розглядати як конкретний комплекс заходів у взаємодії іноземних партнерів, що спрямований на вчинення певного виду зовнішньоекономічної діяльності та забезпечує його.

Зовнішньоторговельна діяльність виступає різновидом зовнішньоекономічної діяльності і пов’язана з міжнародним обміном товарами, роботами, послугами, інформацією тощо. Підтвердженням такої позиції може бути думка багатьох вчених, які відносять цей вид підприємництва до видів ЗЕД поряд з виробничою кооперацією, інвестиційною взаємодією, валютними фінансовими операціями, науково-технічним обміном [4, с.113]. Основними зовнішньоторговельними операціями визнаються: експорт, імпорт, реекспорт та реімпорт.

Отже, основними напрямами розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства згідно сучасного розуміння базових визначень її складових слід вважати: підвищення ефективності здійснення кожної зовнішньоекономічної операції, диверсифікація засобів взаємодії вітчизняних підприємств з іноземними партнерами шляхом здійснення не лише зовнішньоторговельної діяльності, а й посилення співпраці у сфері кооперації та науково-технічного обміну. На державному рівні в кінцевому рахунку все це сприятиме зростанню валютного резерву, покращенню торговельного балансу та оптимізації структури експорту-імпорту та підвищенню її інвестиційної привабливості на світовому рівні.

Література

1. Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/981_049
2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011
3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12
4. Козлова Н. В., Сотник Ю. А. Основные направления внешнеэкономической деятельности предприятия [Текст] // Актуальные вопросы экономических наук: материалы II Междунар. науч. конф. (г. Уфа, апрель 2013 г.). — Уфа: Лето, 2013. — С.112-114.