МІЖНАРОДНА ТОРГІВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Анотація

Світова фінансово-економічна криза в Україні погіршилася нестабільною політичною ситуацією та військовим конфліктом на сході. Кризові явища особливо гостро вплинули на підприємства екпортноорієнтованих галузей економіки Донецької обл. (20% обсягу реалізації експортної продукції України). У реальному секторі найбільш уразливими стали енергоємні підприємства металургійної галузі (78% загального обсягу виробництва промислової продукції в Україні) [1].

Сучасні процеси інтеграції України до світового економічного простору в умовах зростання масштабності міжнародних торгівельно-економічних відносин та становлення єдиної світової регуляторної системи основних економічних процесів зумовлюють потребу пошуку ефективних механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Одним з важливих важелів регулювання ЗЕД є система митно-тарифного регулювання, оскільки вона спрямована на наповнення дохідної частини державного бюджету та дозволяє досягнути багатьох економічних ефектів.

З метою розширення експортних можливостей вітчизняних товаровиробників та захисту їх економічних інтересів на зовнішньоекономічних ринках необхідною умовою є державна підтримка: митно-тарифного регулювання в рамках зон вільної торгівлі та існуючих партнерських відносин з іншими країнами; нетарифні методи регулювання ЗЕД; комерційна дипломатія тощо. Також особливої актуальності для економіки набуває пошук шляхів і механізмів реформування регіональних економічних комплексів та визначення перспектив їх диверсифікації, оскільки від успішного вирішення цих питань залежить соціально-економічна стабільність в регіоні окремо та в країні в цілому.

На сьогодні існує два основних стратегічних пріоритети розвитку українських областей:

– стабілізація суспільно-політичної ситуації, відновлення безпеки та економічна реабілітація регіону шляхом розроблення та використання ефективних організаційно-правових та фінансових інструментів для подолання існуючих руйнувань і пошкоджень виробничих, інфраструктурних та житлових об'єктів;

– поглиблення співпраці з країнами Європейського Союзу. Після підписання угоди про асоціацію для України відкрились додаткові можливості доступу до нових іноземних ринків, що в свою чергу супроводжується з одного боку зростанням конкурентного навантаження на вітчизняні підприємства, а з іншого – зростанням вимог до їхньої продукції [2].

Головне завдання для Донецької та Луганської обл. на даному етапі – уникнути деіндустріалізації. Це саме стосується і країни в цілому. Глобалізацію необхідно вводити поступово, щоб зберегти більше промислових підприємств. Краще мати в країні неефективний промисловий сектор, ніж не мати його взагалі. Глобалізація в її сьогоднішній формі залишає багато країн позаду, деіндустріалізує їх, що призводить до значного спаду рівня заробітної плати. Якщо дозволити таким середнім індустріальним країнам як Україна розвинути свою промисловість під захистом тарифів, а потім об'єднатися з сусідами, з часом вони стануть сильними, щоб конкурувати на глобальному вільному ринку.

В Україні сьогодні складно робити довгострокові прогнози, оскільки політичний фактор відіграє вирішальну роль в ухваленні інвесторами рішень щодо вкладення грошей в інфраструктурні проекти, а це безпосередньо впливає на зростання споживання виробів металургійної галузі. Стабілізація політичної та економічної ситуації в країні призвела б до поліпшення інвестиційного клімату. В контексті європейської інтеграції для металургії дуже важливо, щоб загальний європейський вектор зовнішньої політики України включав в себе всі основні галузі української промисловості, оскільки на сьогоднішній день ринок ЄС для них є одним з ключових.

Для відновлення української економіки необхідно зосередиться на посиленні наявних конкурентних переваг з паралельною роботою над уразливими моментами в країні. Особливу увагу слід звернути на Донецьку обл., яка незважаючи на воєнний конфлікт на її території, все ще має широкий спектр можливостей для реалізації економічного потенціалу. Більш того, саме малий та середній бізнес може стати основою розвитку не лише окремо розглянутого регіону, а і держави в цілому. Але для цього необхідна спільна робота суспільства, місцевих і центральних органів влади, міжнародних партнерів, представників науки і бізнесу, а також дієве керівництво, спрямоване на поглиблення ринкових трансформацій та забезпечення технічної модернізації галузей України.

Література:

1.Макогон Ю. В. Інновації в сфері енергетики на підприємствах України / Ю. В. Макогон. // Економічний вісник КПІ ІМ. ІГОРЯСІКОРСЬКОГО. – 2016. – №13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ev.fmm.kpi.ua/article/view/80629/76241

 2. Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року. – Офіційний сайт Донецької обласної державної адміністрації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua/main/ua/2369.html