ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

Активізація інноваційної діяльності на підприємствах, відповідно світовій практиці, обумовлена обмеженістю ресурсів, прагненням до змін, покращенням та оптимізації виробничо-економічних процесів підприємства на основі застосування процесних, маркетингових та організаційних інновацій.Перехід до процесного підходу зумовлений можливістю оптимізації системи управління, шляхом її трансформації в прореагуючу форму, здатну оперативно реагувати на зміни зовнішньої екосистеми. Цей підхід зосереджує управління на стратегічних цілях та процесах, а також дозволяє вжити систему критеріїв та показників ефективності бізнес-процесів на кожному етапі інноваційної діяльності та управлінської системи в цілому.

Розглядаючи бізнес-процеси в розрізі інноваційної діяльності, слід зазначити, що вони включають як традиційні так і відповідні специфічні сфери: 1) основні бізнес-процеси (це виробництво, збут продукції, маркетингова діяльність); 2) забезпечувальні бізнес-процеси (здійснюють підтримку інфраструктури та основних процесів); 3) бізнес-процеси управління (охоплюють управління фінансової стійкістю, трудовою діяльністю, активами підприємства та інше); 4) бізнес-процеси розвитку (охоплюють впровадження інноваційних технологій, інвестиційних проектів тощо) [1].

Для досягнення бажаних виробничих результатів сукупність бізнес-процесів інноваційної діяльності повинна мати чітку, взаємопов’язану та раціонально організовану структуру. При побудовіефективної структури бізнес-процесів необхідно ґрунтуватись набезперервному покращенні основних видів діяльності (виробництво, збут, інноваційна діяльність), а також комерціалізації інновацій, освоєнні нових технологій, партнерській взаємодії у спільному створенні новітньої продукції.

Більшість вітчизняних та іноземних науковців приділяють значну увагу характеристикам, на якихповинно ґрунтуватись функціонування підприємства для отримання максимально якісних результатів. Серед основних виділяють такі принципи як: узгодженості та пропорційності, паралельності, безперервності, автоматичності та гнучкості, адаптивності [2]. Побудова виробничих процесів на вищезазначених принципах дозволяє підприємству ефективно управляти всіма сферами діяльності, уникаючи деструктивних та дисфункціональних впливів.

В науковій практиці виділяють також безпосередньо бізнес-процеси інноваційної діяльності: ідентифікація можливостей на ринку, проектування інновації, тестування нового продукту, введення товару на ринок, управління продуктом [1]. Управління бізнес-процесами може бути реалізованим як сукупність організаційно-економічних заходів, що несуть в собі стратегічні, тактичні та операційні цілі. Успішне управління інноваційними бізнес-процесами забезпечується моніторингом реалізації процесів інноваційної діяльності та аналізом їх стану, а також їх модернізації, ремоделювання, узгодженості. Управлінські дії повинні базуватись на результатах досліджень, що проведені в процесі порівняння планових та отриманих результатів.

З метою оптимізації інноваційних бізнес-процесів підприємства звертаються до практичних методів управління ними. Серед останніх виділяють: безперервне покращення, інжиніринг, реінжиніринг та перепроектування.Безперервне покращення підвищує якість бізнес-процесів без значних витрат. Інжиніринг ґрунтується на індивідуальномупідході та орієнтації на клієнта. Реінжиніринг забезпечує фундаментальне переосмислення реалізації процесів. Перепроектування інноваційних бізнес-процесів дозволяє спростити бізнес-функції, зменшити витрати ресурсів при виконанні робіт, досягнути часткової реструктуризації підприємства. Кожний з розглянутих методів управління бізнес-процесами в інноваційній діяльності має свої переваги та недоліки, що свідчить про необхідність попереднього аналізу інноваційної діяльності та визначення оптимальної альтернативи її удосконалення.

Література:

1.Ільницька-Гикавчук Г.Я.Впровадження інноваційних підходів до управління бізнес-процесами на підприємствах / Г.Я. Ільницька-Гикавчук // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». 2015. – № 815. – С. 479.

2. Горлачук В. В. Економіка підприємства : [навчальний посібник] / В. В. Горлачук, І.Г.Яненкова. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 344 с.