У статті авторами розглянуто національні мережі трансферу технологій, їх проблеми, шляхи вирішення й питання інтеграції у міжнародні мережі трансферу технологій як одного з вагомих факторів, що визначають реалізацію інноваційної діяльності промислових підприємств України.

Ключові слова: трансфер технологій, мережа трансферу технологій, EEN.

The authors reviewed national technology transfer network, their problems, solutions and integration issues in international technology transfer network as one of the important factors of determining the realization of innovation activity of industrial enterprises of Ukraine.

Keywords: Technology Transfer, Technology Transfer Network, EEN.

Вступ. В умовах інвестиційного голоду підприємств України для реалізації інноваційної діяльності, актуалізується пошук нетрадиційних джерел фінансування інноваційних проектів. Одним з ефективних інструментів є регіональні та міжнародні мережі трансферу технологій, де питання науково–технологічного маркетингу набуває надважливого значення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розбудовою системи трансферу технологій займалися ряд вітчизняних вчених Л. Федулова, І. Матюшенко, О. Чоботюк, В. Денисюк та ін. Не зважаючи на різноманітність поглядів щодо розбудови національної системи трансферу технологій, а також її інтеграції у міжнародний науково–технологічний простір, на нашу думку, недостатньо приділено уваги актуальності інтеграції у європейські мережі трансферу технологій, як одного з дієвих факторів активізації інноваційної діяльності інноваційної діяльності промислових підприємств України.

Постановка завдання. Метою дослідження є пошук дієвих шляхів залучення фінансування на реалізацію інноваційних проектів шляхом участі суб’єктів господарювання у Європейських мережах трансферу технологій. Це стало актуальним відповідно до підписаним Президентом України Угоди про Асоціацію з ЄС.

Результати дослідження. Відсутність рівномірності розподілу інноваційної інфраструктури у всіх регіонах України й наявності інституціонального централізованого  управління комерційного трансферу технологій є підґрунтям для деградації національної системи трансферу технологій.

Наявність двох мереж з трансферу технологій NTTN й UTTN на вітчизняному ринку, котрі не інтегровані одна в одну, породжує, в першу чергу, хаотичність розміщення, просування та пошуку науково–технологічних й бізнес пропозицій.

Вітчизняні мережі з трансферу технологій на сьогоднішній день не є повноправними незалежними членами European Enterprise Network (далі EEN) –  Європейської мережі підприємництва, що свідчить про відсутність безпосереднього виходу на закордонні аналогові платформи. Зокрема це можна представити за наступним рис. 1.

Рис. 1. Механізм входу вітчизняних платформ до EEN

Джерело: складено автором на основі [1]

Окрім того, на міжнародному ринку трансферу технологій перед  вітчизняними суб’єктами господарювання постають наступні виклики:

1.  Наявність досвіду патентного захисту результатів інноваційної діяльності за світовими стандартами.

2.  Належне оформлення закордонних охоронних документів.

3.  Низький обсяг реалізації високотехнологічної продукції на світовому ринку.

4.  Перевага сировинної складової у складі експорту.

5.  Незначний обсяг науково–технічного обміну.

6.  Дефіцит технологічних брокерів та фахівців з питань організації трансферу технологій загалом.

7.  Зазначені проблеми вимагають перегляду та зміни наявної моделі трансферу технологій, а саме необхідність у:

8.  Забезпеченні створенні сприятливих умов для просування вітчизняних технологій на світовий ринок.

9.  Стимулюванні експорту наукоємної продукції.

10.  Сприянні пошуку зарубіжних контрагентів для вітчизняних підприємств з метою підвищення якісного та кількісного рівня наукоємної продукції у складі експорту.

11.  Розробці системи та механізму експертизи імпортованих технологій з метою виявлення «небажаних», що негативно можуть впливати на соціально–економічний стан населення. В першу чергу, мова йде про заповнення прогалин у Законі України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 143–V від 14.09.2006, що визначає умови державної експертизи технологій та обладнання лише для тих суб’єктів господарювання, котрі отримують субсидії й тих, що передані за рахунок державних коштів для їх використання в Україні [2, 3].

Механізм співпраці вітчизняних інноваційних промислових підприємств з учасниками та партнерами EEN з метою реалізації інноваційних проектів, можна зобразити схематично (рис. 2).

Рис.2. Механізм та інструменти співпраці вітчизняних інноваційних промислових підприємств у EEN

Джерело: розроблено авторами на основі [4]

На нашу думку, першим логічним кроком на шляху до створення належних умов функціонування вітчизняних суб’єктів трансферу технологій є об’єднання наявних двох національних платформ з трансферу технологій в одну єдину, що забезпечуватиме спрощення процесу її інтеграції до EEN, як незалежного учасника мережі  й матиме беззаперечні переваги:

1.  Спрощення процедури обміну технологіями з європейськими партнерами.

2.  Наявність додаткового джерела залучення інвестицій для комерціалізації науково–технічних розробок та пропозицій.

3.  Наявність гнучкості до змін у потребах на технологічні й бізнес пропозиції на вітчизняному та європейському ринках [5].

Висновки. Таким чином, національна система трансферу ринку, котра представлена двома національними мережами потребують не тільки взаємної інтеграції але й досягнення першого етапу стратегічної мети з переходу бюджетоутворюючого сектору економіки України на новий п’ятий технологічний уклад – інтеграції до ENN та набуття повноправного членства.

Така подія стане однією з визначальних у швидкості перебігу процесу перетворення нематеріальних активів у матеріальні блага вітчизняних інноваційних промислових підприємств, оскільки дана платформа локалізує фінансові ресурси, споживачів об’єктів інтелектуальної власності й партнерів для спільної реалізації інноваційних проектів.

Література

1. Федулова Л. І. Розбудова системи трансферу технологій – важлива умова впровадження кластерної моделі розвитку економіки України [Електронний ресурс] / Л.І. Федулова – Режим доступу до ресурсу:http://www.pu.if.ua/depart/
   Finances/resource/file/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA/2011–2/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf.
2. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 143–V від 14.09.2006 [Електронний ресурс] / Портал «Верховна Рада України». – Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/143–16/page.
3. Козаченко В. Я. Сучасний стан мереж трансферу технологій за кордоном та проблеми їх розвитку в Україні [Електронний ресурс] / В.Я.  Козаченко, Н. Г. Георгіаді. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/10011/1/26.pdf.
4. Sector Groups [Електронний ресурс] / Портал  «European Enterprise Network» – Режим доступу до ресурсу: http://een.ec.europa.eu/about/sector–groups
5. Morozov A.F. The problems and prospects of participation in the Network EEN Entrepreneurs of small and medium business in Ukraine. [Електронний ресурс] / STI Cooperation Network for Eastern Partnership Countries. – Режим доступу до ресурсу: http://www.inco–eap.net/en/418.php.