У статті проведений аналіз міжнародного ринкового середовища авіабудівної галузі та виокремлено основні його особливості. Також розглянуті тенденції зміни авіаперевезень, охарактеризовано сучасний стан авіабудівної галузі України. Запропоновано напрями активізації зовнішньоекономічної діяльності авіабудівних підприємств.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, авіабудування, авіаперевезення, активізація ЗЕД.

In the article it is analyzed the international market environment of aircraft industry and singled out its main features. Also examined trends in air transportation, described the current state of aircraft industry in Ukraine. Proposed directions of foreign economic activity of aircraft construction enterprises.

Keywords: foreign economic activity aircraft industry, air transportation, activation FEA

Вступ. Сьогодні Україна знаходиться у складному економічному становищі. Крім того, значний негативний вплив на економіку країни має політична напруженість. Наразі для України важливо розвивати промисловий потенціал і підтримувати перспективні галузі, до яких варто віднести й авіабудування, оскільки Україна входить в число країн з повним циклом виробництва літаків.

Тому особливо гостро постає питання про активізацію діяльності авіабудівних підприємств на зовнішньому ринку і пошук нових надійних партнерів. Оскільки внутрішній ринок слабкий, перспективи літаків «Антонов» на ньому невеликі. Державні замовлення здійснюються безсистемно, фінансування основної діяльності є недостатнім, а всесвітньо відомі конкуренти постійно і безперервно вдосконалюють свою продукцію, закріплюючи передові позиції на міжнародному ринку. Це зумовлює необхідність дослідження зазначеної проблеми і пошуку ефективних шляхів для її вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значну кількість наукових праць присвячено питанню зовнішньоекономічної діяльності авіабудівних підприємств, зокрема таких науковців, як О.М. Собкевич [6], Є.В. Бєлашов[6], А.Р. Дунська, Д.С. Ківа [1,4] та інші.

Проте в сучасних умовах надзвичайно важливо оперативно реагувати на політичні та економічні зміни і шукати нові шляхи активізації діяльності авіабудівних підприємств на зовнішньому ринку. А саме, слід акцентувати увагу на участі вітчизняних підприємств в міжнародних програмах з науково-технічного співробітництва та підвищенні конкурентоспроможності вітчизняної продукції на міжнародному ринку.

Постановка завдання. Метою даної статті є дослідження існуючого міжнародного середовища авіабудівної галузі, аналіз потенціалу українських підприємств відповідної галузі та формування основних напрямів активізації діяльності авіабудівних підприємств на зовнішньому ринку.

Результати дослідження. У сучасному світі діяльність підприємства на зовнішньому ринку набуває дедалі більшого значення. Активна зовнішньоекономічна діяльність дозволяє для підприємства одержувати валютну виручку від експорту, кооперувати свою діяльність з провідними світовими компаніями для обміну досвідом та використання виробничих потужностей тощо. Важливу роль ці можливості відіграють для українських підприємств, зокрема для авіабудівників.

Галузь авіабудування є однією з найбільш науко- і капіталомістких галузей машинобудування, вона має стратегічне значення для сучасної економіки України і являється одним з найважливіших і найперспективніших напрямів її розвитку.

Українська авіаційна промисловість сьогодні, – насамперед, експортно-орієнтована галузь, тому міжнародне співробітництво у цивільному та військово-технічному напрямках є обов’язковою складовою її розвитку [1].

На жаль, сьогоднішні реалії українського авіабудування свідчать про наявність низки проблем, до яких можна віднести тривалий період пристосування до умов і вимог ринку, жорстка конкуренція на світовому ринку, брак зовнішніх інвестицій на розвиток і розширення виробництва тощо. Тому для авіабудівних підприємств важливо знати і постійно досліджувати особливості міжнародного ринкового середовища задля успішної зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародне ринкове середовище авіабудівної галузі характеризується рядом особливостей, що обумовлюють його специфіку. До них можна віднести наступні:

-     постійне підвищення вимог до технологій, що використовуються при проектуванні та виробництві літаків;

-     довготривалий процес розробки та виробництва продукції;

-     тривалий життєвий цикл продукції;

-     висока капіталомісткість галузі;

-     наявність значної конкуренції на ринку літаків через його насиченість; конкуренція не на рівні підприємств, а на рівні держав;

-     підвищення ролі держави у фінансуванні і підтримці авіабудівних підприємств;

-     посилення міжнародної інтеграції авіабудівної промисловості різних держав, що зміцнює їх позиції на міжнародному ринку.

Попит на міжнародному ринку авіабудівної галузі прямо впливає на обсяг виробництва літаків та комплектуючих до них. Окрім цього, не варто забувати про тенденції зміни кількості пасажирських і вантажних авіаперевезень, що при позитивній динаміці, спонукає авіакомпанії закуповувати нові літаки.

На рис. 1 представлено динаміку міжнародних і внутрішніх пасажирських перевезень авіатранспортом у світі за 2000-2013 рр.

Рис. 1. Динаміка міжнародних і внутрішніх пасажирських перевезень авіатранспортом у світі за 2000-2013 рр., (млн. пасажирів)

Побудовано авторами за даними Річного звіту ради ІКАО за 2013 рік [2]

Відповідно до поданого рисунка можна спрогнозувати, що кількість пасажирів буде постійно збільшуватись. Так, згідно з даними світових гігантів авіабудування, Airbus та Boeing, розвиток нових ринків та необхідність заміни старих літаків змусять авіакомпанії до 2030 року ввести в експлуатацію від 28 до 31 тис. великих авіалайнерів.

Такі прогнози, на думку експертів The Economist, базуються на «залізному законі авіації», котрий передбачає, що зростання міського середнього класу викликає зростання подорожей літаком, незалежно від того, в якій ситуації знаходиться економіка [3].

Сьогодні, найбільшим розробником і виробником авіатехніки в Україні є ДП «Антонов». Дане підприємство реалізує свою продукцію на відповідних галузевих ринках України, Росії, Ірану. ДП «Антонов» бере участь у різних китайських програмах, серед яких – місцеве виробництво літаків на базі Ан-2, Ан-12 і Ан-24, розробка крила для авіалайнера ARJ-21 компанії AVIC, і навіть допомога у створенні нового військово-транспортного літака для Китаю [5]. Крім того, з квітня 2013 р. ДП «Антонов» має контракти з Бразилією, Аргентиною, Колумбією та Перу, в яких визначається обсяг замовлень на 41 літак Ан-148 і 39 – Ан-158. Вартість одного літака в середньому становить 30 мільйонів доларів залежно від комплектації [4].

Відповідно до фінансової звітності ДП «Антонов», фінансування підприємства відбувається майже на 75% за рахунок власних коштів і, відповідно, на 25% за рахунок залучених.

Оскільки підприємство знаходиться у державній власності, то на його діяльність значною мірою впливають ступiнь залежностi вiд законодавчих або економiчних обмежень, ймовiрнiсть змiни курсу роботи уряду держави з приводу пiдтримки промислових підприємств, змiна податкового, iнвестицiйного чи валютного законодавства тощо [7].

Основнi засоби ДП «Антонов» за балансовою вартiстю складають 25,1% вартостi всiх активiв пiдприємства. Ступiнь зносу основних засобiв на початок 2014 р. складає 65% вiд первiсної вартостi [7]. Звичайно, такий показник є небажаним, оскільки він свідчить про високий ступінь зносу і моральне старіння обладнання, що негативно відбивається на технологічній спроможності підприємства.

Нині ДП «Антонов» активно співпрацює з 20 інститутами НАН України та має ряд нових творчих задумок і проетків, що забезпечує дослідження можливостей вдосконалення існуючих літаків та розробку нових.

Україна, і конкретно ДП «Антонов», намагається активізувати свою діяльність на зовнішньому ринку, але поки що цього недостатньо для того, щоб зайняти передові позиції на світовому ринку авіабудування.

Для цього варто вдосконалювати напрями активізації діяльності підприємств на зовнішньому ринку. До них можна віднести наступні.

1.  Пошук нових і розвиток існуючих ринків збуту продукції (літаків, частин і комплектуючих). Варто звернути увагу на ринки Азії і Латинської Америки, оскільки там спостерігається позитивна динаміка зміни кількості авіаперевезень.

2.  Укладання аутсорсингових контрактів на технічне обслуговування літаків українського виробництва з іноземними партнерами [6]. Для замовників вітчизняних літаків дуже важливо мати можливість проведення вчасного та швидкого технічного обслуговування, а авіабудівні підприємства, в свою чергу, зможуть зосередити всі свої можливості на традиційній спеціалізації.

3.  Забезпечення якісної маркетингової підтримки української авіабудівної галузі, зокрема, шляхом надання можливості розміщення рекламної інформації в іноземних виданнях світового рівня.

4.  Представлення продукції українських авіабудівників на міжнародних виставках, авіасалонах тощо з метою закріплення за Україною іміджу потужної авіабудівної держави.

5.  Участь вітчизняних авіабудівних підприємств у міжнародних програмах по розробці і створенню нових модифікацій літаків.

6.  Використання «Авіаліній Антонова» для розвитку авіаційних вантажних перевезень по всьому світу.

Висновки. Галузь авіабудування має стратегічне значення для сучасної економіки України, що зумовлює необхідність постійного дослідження аспектів діяльності авіабудівних підприємств на міжнародному ринку.

Проведене дослідження засвідчило, що на діяльність авіабудівного підприємства на зовнішньому ринку впливає багато чинників, які не можна залишати без уваги. Зокрема, зміна кількості пасажирських авіаперевезень (що з кожним роком зростає і в 2013 р. становила 3100 млн. пасажирів), розвиток нових ринків та необхідність заміни старих літаків змусять авіакомпанії до 2030 року ввести в експлуатацію від 28 до 31 тис. великих авіалайнерів. Що стосується замовлень на готові літаки для ДП «Антонов», то у 2013 р. вони склали майже 100 одиниць Ан-148 і Ан-158 для країн Латинської Америки. У 2014 р. підприємство не підписало жодного контракту на поставку готових літків.

Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні основних напрямів активізації діяльності підприємства, зокрема, ДП «Антонов», на зовнішньому ринку, до яких можна віднести: пошук ринків збуту, укладання аутсорсингових контрактів, маркетингова підтримка, участь у міжнародних програмах співпраці тощо. Зазначене надасть змогу для підприємства збільшувати обсяг виробництва, налагоджувати коопераційні зв’язки із всесвітньо відомими компаніями, підвищувати якість продукції та, як наслідок, зайняти лідируючі позиції на міжнародному ринку авіабудівної промисловості.

Перспективи подальших розробок у даному напрямі полягають у деталізації запропонованих напрямів активізації ЗЕД авіабудівних підприємств, дослідженні основних проблем, які постають перед авіабудівниками на міжнародному ринку відповідної галузі.

Література

1. «ДП «Антонов». Військово-технічне співробітництво в авіаційній галузі [Електронний ресурс]: Центр исследований амии, конверсии и разоружения – Режим доступу: http://www.cacds.org.ua/ru/comments/356
2. ICAO MRTD Report [Електронний ресурс]: International Civil Aviation Organization – Режим доступу: http://www.icao.int/publications/Pages/default.aspx
3. Лідери світового авіабудування пронозують зростання обсягів авіаперевезень [Електронний ресурс]: Тиждень.ua – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/31268
4. У ДП «Антонов» є контракти і домовленності на продаж літаків сімейства Ан-148/158 [Електронний ресурс]: Військова панорама – Режим доступу: http://wartime.org.ua/6226-u-dp-antonov-ye-kontrakti-domovlennost-na-prodazh-ltakv-smeystva-an-148158.html
5. Крила України [Електронний ресурс]: Ukraiński Żurnal – Режим доступу: http://ukrzurnal.eu/pol.archive.html/1265/
6. Щодо інструментів нарощування експортного потенціалу авіабудівної галузі України [Електронний ресурс]: Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/374/
7. Регулярна інформація по ДП «Антонов» [Електронний ресурс]: SMIDA – Режим доступу: http://smida.gov.ua/db/emitent/report/year/xml/show/32549