В роботі розглянуто процес управління валютними ризиками на підприємстві, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, сучасні підходи щодо страхування ризиків мінливості валютних курсів, які можуть і повинні використовуватися підприємствами при виході на зовнішній ринок.

Ключові слова: хеджування, валютний ризик, форвардний і ф’ючерсний ринки, валюта.

This paper deals with the management of currency risks the company that carries out foreign economic activity, current approaches to risk insurance variability of exchange rates, which can and should be used by enterprises while entering the foreign market.

Key words: hedge currency risk, forward and futures markets currency.

Вступ. Вихід на зовнішні ринки як в якості продавця, так і в якості покупця товарів та послуг, зумовлює необхідність проведення розрахунків у іноземній валюті та появу у підприємства вільних валютних коштів. В силу нестабільності зовнішнього середовища діяльності підприємства, а саме постійних коливань валютних курсів, менеджери повинні розуміти погрозу виникнення валютного ризику.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Темі страхування валютних ризиків присвячено значну частину праць як вітчизняних, так і закордонних науковців. Серед них Б. Койлі, А.В. Лукашев, Ю.-Д. Люу, Т. Райе, К. Редхед, К.Т. Свєшнікова, Дж. Сінкі, В.А. Сичов, С. Хьюс, А.С. Шапкін.

Слід відмітити, що в зарубіжних країнах даному питанню присвячено значно більше наукових праць, які розглядають не лише методи страхування валютних ризиків, але й аспекти їх первинної ідентифікації та мінімізації при роботі підприємства.

Постановка завдання. Метою даної роботи є визначення сучасних підходів щодо управління ризиками на вітчизняних підприємствах та на цій основі вдосконалення існуючої системи управління валютними ризиками на підприємствах України, як однієї із передумов досягнення успіху при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Результати дослідження. На сьогоднішній день підприємства ведуть активну зовнішньоекономічну діяльність. Активна торгова діяльність закордоном призводить до значної частки валюти в обігу підприємств, що на даний момент несе в собі значні ризики для підприємств, які здійснюють як імпортну, так і експортну діяльність.

Комерційні операції в системі міжнародної торгівлі відчувають вплив коливань валютного обміну пропорційно їх загальному обсягу в угоді. Чим більшою є амплітуда міжвалютних обмінів щодо сукупності угод, тим більше бізнес підлягає впливу коливань валютного курсу. Такий підхід до оцінки комерційних операцій набув поширення лише останнім часом.

Типовою поведінкою менеджера при здійсненні зовнішньоекономічної операції, пов’язаної з валютними розрахунками, є вибір найбільш ефективного методу страхування валютних угод від валютних ризиків, що призвело до тенденцій відволікання уваги від оцінки комерційної діяльності та оцінки впливу на ефективність випуску одиниці продукції з урахуванням впливу валютного впливу.

Якщо згадати про те, що валютні загрози зростають пропорційно сукупності угод, то найбільша увага менеджменту підприємства має бути націлена на продукти, що знаходяться під впливом ризику зміни обмінного курсу.

В практиці своєї діяльності підприємства України застосовують такі способи платежу:

1. Авансовий платіж

2. Акредитивний платіж

3. Інкассо

4. Готівковий платіж

5. Платіж у кредит

6. Комбінований (поєднує три попередні)

Найчастіше вітчизняні підприємства здійснюють свої розрахунки використовуючи авансовий платіж, що передбачає виплату покупцем продавцю погодженої в контракті суми в рахунок платежу до передачі його в розпорядження або до початку виконання замовлення [1].

Девальвація української валюти пішла підприємствам-експортерам на користь, оскільки вони отримали виручки більше, ніж могли отримати за рівня курсу гривні на початку року.

При детальному аналізі не складно помітити, що більшість українських підприємств проводить не зовсім коректну політику захисту своїх фінансів від впливу валютного ризику при роботі підприємства закордоном. За сучасних соціально-політичних умов в країні обмінний курс гривні до долара змінюється досить часто. Для уникнення подібної ситуації керівництво підприємств повинно завчасно подбати про формування та ефективне функціонування механізму страхування ризиків валютних втрат.

Розглянемо тепер можливі варіанти дій менеджерів підприємств при виникненні загрози валютного ризику. Найдешевшим і найпростішим методом для вітчизняних підприємств є використання контрактних, тобто внутрішніх, методів страхування ризиків. Їх суть полягає в передбаченні можливості коливання курсу певної валюти та хеджування втрат під час укладання договору з іноземним партнером [3].

Одним із видів таких інструментів є валютне застереження. Валютне застереження – це умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміни курсу валюти застереження з метою страхування валютного ризику експортера [2].

При роботі українських підприємств закордоном механізм використання валютних застережень при складанні контрактів використовується дуже слабо. Найчастіше в деяких кoнтрактах відбувається лише фіксація валюти ціни, як правил o це долар США, а наступна мoжливість перерахунку ціни кoнтракту в залежнoсті від зміни курсу взагалі не передбачається.

Аналіз динаміки курсів дoлара і єврo свідчить, щo більш стабільнoю валютoю за рoзглянутий 2013-2014 рр. є єврo. Підрахунки пoказують, щo максимальне відхилення курсу єврo від середньoгo йoгo значення за цей періoд станoвить лише 29,1%, а дoлара – 44,9%. Звідси мoжна зрoбити виснoвoк прo те, щo укладання кoнтрактів, де валютoю ціни виступає дoлар, є не зoвсім виправданим.

Найпростішим способом уникнення валютного ризику є використання в якості форми розрахунку попередньої оплати (авансового платежу) за допомогою такого фінансового інструменту як банківський переказ по системі SWIFT. Необхідно зазначити, що така форма розрахунків вигідна підприємству при експорті, а при імпорті може призвести до негативних наслідків.

Існують серйозні обмеження, що перешкоджають повному й успішному функціонуванню форвардних і ф'ючерсних ринків у країнах з економікою, що розвивається, зокрема у таких, як Україна. Це обумовлено наявністю неофіційних ("чорних") ринків для кредитів і іноземної валюти, а також обмеженням конвертації національної валюти.

Неофіційні операції на ринку є реакцією економічних агентів на сформовану економічну ситуацію. Незважаючи на те, що державні органи в багатьох країнах, що розвиваються, намагалися перевести ці неофіційні операції на легальну основу правовими шляхами, їхня помітна присутність і істотний ріст продемонстрували безрезультатність цих дій. Існування паралельних ринків може перешкоджати ефективній роботі ринкової системи в цілому.

Поява паралельних ринків іноземної валюти в країні з нерозвиненими фінансовими ринками є реакцією на існуючу ситуацію на кредитних ринках і незадоволений підвищений попит через обмеження на торгівлю валютою по офіційному і, навіть, ринковому курсу. Внаслідок цього обмінні курси валют і процентні ставки на паралельних ринках завищені. Якщо уряд прийме обумовлений ринком курс (який повинен бути при вільно плаваючому режимі обміну), значить воно відкрито визнало ринкову процентну ставку, визначену на неофіційних ринках кредиту.

Обов'язковою умовою функціонування ринків ф'ючерсних і форвардних контрактів є конвертація. Показником конвертації валюти служить стан статей руху капіталу: відкриті і закриті. За інформацією Міжнародного валютного фонду, переважна більшість країн, що розвиваються, накладають істотні правові обмеження на рух капіталу з метою підтримки платіжного балансу і монетарного контролю. Така ситуація не сприяє створенню ефективно працюючого ринку ф'ючерсних контрактів. При жорстко контрольованих статтях руху капіталу цей ринок схильний до спекулятивного тиску і маніпуляцій подібно тому, як тиск ринку і високих тарифів позначаються на проведенні угод.

Для організації ф'ючерсного ринку на Україні необхідною є поява додаткових організацій, таких, як біржа, асоціації клірингу і спеціалізований телекомунікаційний центр. Оскільки біржі по торгівлі ф'ючерсами працюють як неприбуткові приватні організації, додатково буде потрібно спеціальне законодавство і створення агентства по контролю за цим ринком.

Незважаючи на те, що витрати на ці міри, безумовно, окупляться, країні, що знаходиться в перехідному періоді, буде, можливо, нелегко добрати спосіб для створення умов, у яких можуть ефективно працювати форвардний і ф'ючерсний ринки. У цій складній економічній ситуації в багатьох країнах колишнього СРСР, включаючи Україну, підвищена нестабільність валютного курсу перетворює міжнародну торгівлю скоріше в спекуляцію, чим у нормальну ділову угоду.

У зв'язку з цим необхідність хеджування обмінного ризику явна і незаперечна. Такий механізм буде сприяти міжнародній торгівлі і створить здорове торгове середовище, у якому економічні агенти за умови прийняття ризику будуть розраховувати на розумний, а не спекулятивний прибуток.

У той час як український уряд рухається по шляху приватизації й ослаблення цінового контролю, подібні спекулятивні прибутки створюють додаткову інфляцію, що не сприяє стабільності економіки.

Незважаючи на подібність ф'ючерсних і форвардних ринків валют, інституціональні й організаційні розходження роблять їхню роботу взаємодоповнюючою, але не конкуруючою.

В Україні фундаментом ринку для проведення операцій хеджування повинно послужити відкриття форвардного валютного ринку. Фінансові ринки України інституціонально й організаційно недостатньо розвинуті, тому існуюча фінансова система більше задовольняє вимогам форвардних валютних ринків, чим ф'ючерсних. Як тільки в Україні буде заснований форвардний валютний ринок, з'являться передумови для створення ф'ючерсного ринку.

Висновки. Проведене дослідження показало, що можливості вітчизняних підприємств щодо управління валютними ризиками обмежуються лише використанням контрактних методів хеджування. Це можна пояснити тим, що ринок фінансових деривативів на Україні знаходиться у стадії свого розвитку, а саме, на даному етапі проходить лише формування відповідної законодавчої бази.

Стосовно підприємств, які досить активно ведуть експортно-імпортну діяльність, а розрахунки по зовнішньоторгівельним угодам веде в іноземній валюті, для них питання зменшення впливу валютних ризиків на господарську діяльність є досить актуальним.

І на теперішній час менеджерам вітчизняних підприємств потрібно бути теоретично обізнаними у можливості використання всього спектру інструментів управління валютними ризиками, щоб при необхідності адекватно відреагувати погрозі виникнення втрат.

Література

1. Демчук Т.П. Аналіз ризиків при здійсненні підприємствами валютних операцій / Т.П. Демчик // Економічні науки. Серія «Облік і фінанси» – 2009. – № 6 (24). – Ч. 2. –

2. Brown G. W. How Firms Should Hedge / Gregory W. Brown , Klaus Bjerre Toft // Review of Financial Studies – vol. 15(4). – Oxford: University Press for Society for Financial Studies, 2002. – P. 1283-1324.

3. Shoup Gary. Currency Risk Management: A Handbook for Financial Managers, Brokers, and Their Consultants / Gary Shoup , Amacom. American Мanagement Association 1601 New York, 2012. – 639 p.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Дунська А.Р.