За рівнем конкурентоспроможності галузі інформаційних технологій на світовому ринку, Бразилія сьогодні входить до числа 50 країн-лідерів, вважаючись одним з перспективних ринків даного виду технологій. Основними конкурентними перевагами Бразилії на даному ринку є значна кількість науково-дослідного персоналу в галузі, хороший рівень розвитку освітньої системи, розвиток мережі технопаркових структур і розширення діяльності національних галузевих об’єднань, що сприяють як розвитку внутрішнього ринку, так і підтримки експорту.

Ключові слова: ринок інформаційних технологій, ІТ-сектор, інноваційний розвиток, інформатизація, інтелектуалізація, ІТ-стратегія.

On the levеl of ІT compеtitiveness on thе global market, Brazil is among thе first 50 lеading countriеs, and considеrеd as onе of the most promising markеts of this type of tеchnology. The kеy compеtitive advantagеs of Brazil on the market in question are a substantial numbеr of research personnel in the industry and a good levеl of devеlopment of the еducational system in this area, developing a network of techno-park structures and the еxpansion of national industry associations that promotе both the devеlopment of thе domеstic markеt and еxport support.

Keywords: information technology market, IT sector, innovative development, informatization, intellectualization, IT Strategy.

Вступ. Практика і досвід багатьох країн показують, що в сучасних умовах світового розвитку соціального та економічного успіху досягають лише ті країни, які мають спеціально розроблені державні програми побудови інформаційного суспільства, інформатизації та залучення інвестицій та інноваційних високих технологій в економіку країни [1].

Бразилії вдалося зробити унікальний у світовій історії «лівий розворот»: в результаті демократичної модернізації, інвестиції в людину обернулися ще більш активним ростом ВВП, дозволивши створити самодостатню, диверсифіковану економіку і потужний внутрішній ринок.

Це та практика, якій потрібно слідувати при побудові стратегій нашій країні. Тому, вивчення міжнародного досвіду є важливим етапом для становлення стійкого фундаменту при виборі орієнтирів розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми становлення та розвитку ІТ-індустрії, а також впровадження  електронного інформаційного продукту в бізнес, досліджувалися закордонними та вітчизняними вченими Л.С. Винариком, А.Н. Щедріним, Н.Ф. Васильєвим, Ф. Котлером, А.М. Березою, І.Т. Балабановим.

Постановка завдання. Метою дослідження є детальний аналіз ІТ-ринку Бразилії для виявлення нових сучасних можливостей розвитку в умовах глобалізації електронних технологій та оптимізації діяльності в розвитку інформаційного суспільства.

Результати дослідження. Що світ знав про Бразилію 20 років тому? Країна футболу, запальних танців та карнавалів. Сьогодні Бразилія позиціонується як глобальний бренд, глобальна держава: 200-мільйонне населення, п’яте місце в світі за територією, сьоме – за масштабами економіки, один з провідних виробників майже всіх стратегічних і життєво важливих товарів і послуг – від продуктів харчування і мінералів до енергії, автомобілів і літаків. Приголомшливий успіх бразильців вже не вперше викликає захоплення всього світу, а сама країна перетворилася в лабораторію глобалізації із соціальною свідомістю.

Вирішення всіх питань в сьогоднішній Бразилії йде в тісному зв’язку з програмами інноваційного розвитку країни, вдосконалення її високотехнологічної платформи. Іншими словами, першочергова увага приділяється забезпеченню економіки всім арсеналом новітніх досягнень прогресу і кваліфікованими фахівцями світового рівня. На ці цілі держава не скупиться. Так, витрати на освіту, а це в основному бюджетні кошти, планується підняти з нинішніх 5,1% ВВП до  10% в 2020 році.

Історія інноваційного сходження Бразилії заслуговує особливої уваги. Країна однією з перших звернула увагу на інфокомунікації. За часів правління військового режиму (1964-1985 рр.), який оголосив курс на «Велику Бразилію», наука і технології були у фокусі підвищеної уваги. ІТ-сектор ріс на основі навченого персоналу, високих витрат на НДДКР, щодо великої телекомунікаційної інфраструктури, створеної наприкінці 1970-х років, а також значних державних інвестицій.

ІТ-індустрія приносить країні сьогодні 10% ВВП (рис. 1).

Рис. 1. Доля ІКТ-індустрії в ВВП Бразилії, 2006–2013 рр., %

Джерело: складено автором на основі [2]

За масштабами, це четвертий ринок планети, а в сегментах ІТ та телекому – відповідно, сьомий і четвертий. До 2022 року – 200-річчя проголошення незалежності – уряд обіцяє країні, принаймні «бронзу» на цифровому рингу планети. А в найбільш «іміджевій» ніші – експорті софта, де у Бразилії успіхи менш помітні, – планується десятикратне зростання (рис 2).

Рис. 2. Перспективи розвитку IT-ринку Бразилії до 2022 року, $ млрд.

Джерело: складено автором на основі [2]

IT-індустрія Бразилії ніколи не могла поскаржитися на відсутність уваги з боку влади, проте тільки в 2012 році галузь вперше офіційно була включена в систему господарсько-стратегічних пріоритетів. У 2013 році цей ринок оцінювався в 132 $ млрд. Середньорічні темпи його приросту за останні 13 років склали 12%, а сегменти послуг, апаратного забезпечення та ПЗ – відповідно, 21,6%, 17,3% і 7% (рис. 3).

Найбільші національні гравці – Itautec (системна інтеграція, виробництво ПК і ПЗ), Tivit (аутсорсинг ІТ-інфраструктури та бізнес-процесів, системна інтеграція), BRQ (провайдер IT-рішень і аутсорсингових послуг, спеціалізується на CRM, BI і ERP), системний інтегратор BSI Technologia, TOTVS (53,1% сегмента ERP) та ін. [3].

Рис. 3. Динаміка розвитку IT-ринку Бразилії (2000-2013 рр.), $ млрд.

Джерело: складено автором на основі [2]

Діапазон зростання витрат на ІТ-апгрейд (у % від річної виручки) за 2001-2013 рр. склав: у банківській сфері від 8 до 15%, в сфері послуг – від 6,8 до 12%, в медіа – від 4,6 до 7,9%, у промисловості – від 3,0 до 5,3%, в торгівлі – від 2,0 до 6,0%.

Найбільший споживач софта в Бразилії сьогодні – телекомунікації. Другий за списком – фінансовий сектор (у 2012 році здійснено 80 млрд. банківських операцій). Дуже високий рівень інформатизації в держсекторі: у 2013 році подано 34 млн. податкових декларацій онлайн; електронні вибори 2010 року з використанням ПЗ Software auditing і біометричних машин дозволили отримати результати голосування вже через три години після його завершення; використовуються електронні системи звітності в поліції, а також електронні заяви громадян і т. д. Торгівля купує 8% загального обсягу виробництва ПЗ-сектора. Найдинамічніший її сегмент, електронна комерція, за минулі 13 років показав рекордне зростання – 4532% за обсягом продажів і 3643% за числом користувачів. У 2013 році в скарбничку держави галузь додала 14,4 $ млрд. [3].

Серед найважливіших напрямків стратегії розвитку ІТ-ринку слід зазначити, перш за все, «інтелектуалізацію» національного базового виробництва в контексті національної самодостатності та інформаційної захищеності. Сьогодні ринок ІТ замкнутий на внутрішнє споживання. У той же час імпортна залежність ІТ-індустрії постійно зростає. Особливо вразливий сегмент – обладнання, включаючи комп’ютерну техніку та комплектуючі: зростання імпорту у цьому сегменті з 2005 до 2013 рр. зріс з 49 до 77%. Кількість працівників IT-сфери, за даними за 2013 рік, досягла 1,3 млн.

Незважаючи на хороший ріст, індустрія гостро потребує професійних кадрів. Тому, керівництво країни послідовно готує інформаційне поле, запускаючи ряд програм стратегічного значення, жорстко контролюючи їх виконання. Найбільш багатообіцяючі проекти на сьогодні  – це TI Maior (глобальні ІТ), PNBL (план розвитку широкосмугового доступу), Національна програма доступу до технічної освіти та зайнятості (Pronatec), «Університетська освіта для всіх» (ProUni), Національний технічний план (NTI) і «Наука без кордонів» (Science Without Borders) [4].

Так, TI Maior – флагман інноваційного розвитку ІТ – стартував в 2012 році як один із стратегічних фрагментів Національного плану прискореного розвитку пріоритетних галузей економіки (PAC 2). Його місія – стимулювати розвиток вітчизняного ПЗ у сфері оборони, кібербезпеки, освіти, охорони здоров’я, в нафтогазовому секторі, енергетиці, авіакосмічній галузі, сільському господарстві, фінансах, телекомунікаціях, великих проектах міжнародного значення. До 2020 року планується збільшити: обсяг виробництва ПЗ  в два рази (до 150-200 $ млрд.), експорту – в 10 разів (до 20 $ млрд.), частку сектора ІТ у ВВП – до 6%, число зайнятих – в два рази (до 2,1 млн. осіб). Підтримка плану –250 $ млн, фінансування – через держзамовлення на відкритих конкурсах [5].

Проект StartUp Brasil передбачає протягом 2013-2016 рр. побудувати близько 200 наукових інкубаторів: 100 в Бразилії і стільки ж за її межами. Зокрема, вже відкрито фінансування центру з 100 бразильських компаній у Силіконовій долині, кожній з яких виділяється по 100 $ тис. Загальна сума фінансування проекту декларована в розмірі 78 $ млн.

Національний план розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (PNBL) прийнятий в 2010 році. Його перший етап вже виконано. Сьогодні країна входить до п’ятірки найбільших інтернет-ринків. Більше 40% населення користується Мережею, з них 66 млн. – мобільною версією ШСД і близько 30 млн. – фіксованою. Проект обійшовся в 7-8 $ млрд. Фінансували його в рівних частках Бразильський державний банк (BNDES) і національні забудовники під керівництвом компанії Telebraz.

Також на стадії затвердження урядом знаходиться ІТ-стратегія Бразилії до 2022 року, запропонована асоціацією BRASSCOM. У ній окреслено основні орієнтири розвитку, «вузькі місця» і механізми їх подолання. Протягом 10 років планується запустити 12 програм (з них три пріоритетні), які, на думку розробників, принесуть безпосередньо в сфері ІТ 1,5 млн. робочих місць і ще 3 млн. в суміжних галузях, долучать більше 85% малих і середніх підприємств до високих технологій, забезпечать ІТ-інструментарієм більше 70% початкових і середніх шкіл, медичних установ. Гасло стратегії: «Робити більше і краще з меншими затратами» [5].

Ще один важливий проект – програма ProUni, орієнтована на надання стипендій (на конкурсній основі) молодим людям з бідних верств для навчання в престижних федеральних і приватних університетах. Тільки в першому семестрі 2013 року ними скористалися більше 200 тис. осіб, а всього з 2005 року – понад 1 млн. учнів. Всі відомості про конкурси носять абсолютно відкритий характер і завжди доступні на сайті Міносвіти.

Висновки. Досягнення IT-індустрії, які донедавна були поза радарів громадськості, виходять на перший план, розширюючи палітру свого впливу на економіку і суспільство. Оберігаючи свій ринок, бразильці гостинні до іноземців і активні на інноваційному полі.

Бразилія зуміла методом спроб і помилок визначити власний шлях розвитку – шлях ринкової економіки при серйозній соціальній відповідальності держави. Цей курс став відповіддю на виклики часу і прекрасно вписався в багатогранну національну колористику.

Література

1. Наливайченко К. В.  Оптимізація діяльності компаній щодо створення електронного інформаційного продукту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/Marina/Desktop/Vkhnau_ekon_2014_4_42.pdf

2. Обзор: Рынок ИТ: итоги [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 2012http://www.cnews.ru/reviews/new/rynok_it_itogi_2012/articles/braziliya_gosproekty_razognali_itrynok/

3. Виктор Беженар Обзор бизнес среды Бразилии, Бразилия для украинского ИТ бизнеса [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/viktor_bezhenar/ss-39385996

4. FÓRUM E-COMMERCE BRASIL 2013 [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.ecommercebrasil.com.br/eventos/forum-e-commerce-brasil-2013/

5. Экспертный центр электронного государства. Бразильский опыт поддержки национальных разработчиков программного обеспечения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://d-russia.ru/brazilskij-opyt-podderzhki-nacionalnyx-razrabotchikov-programmnogo-obespecheniya.html

Науковий керівник: доцент, к.е.н. Пічугіна М.А.