У статті запропонована система управління інноваційною діяльністю на машинобудівних підприємствах України. Проаналізовано стан машинобудування в Україні. Виявлено проблеми введення інновацій у діяльність машинобудівного підприємства. Розглянуті основні вимоги до системи управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємства та функції управління інноваційною діяльністю на підприємствах.

Ключові слова: інноваційна діяльність, процес управління інноваціями, інноваційний розвиток

The article presents the system of innovation management in engineering enterprises of Ukraine. The state of engineering in Ukraine. The problems introducing innovations in engineering enterprise activity. The basic requirements for the system of innovative development of enterprise engineering and functions of innovation management in enterprises.

Keywords: innovation, process innovation management, innovative development

Вступ. Сучасний стан багатьох галузей народного господарства України притаманні таки риси, як технологічна відсталість, високий рівень зносу основних засобів, низькі показники продуктивності праці і наукоємності.

Для подолання такого стану економіки необхідна модернізація системи управління інноваціями, розробка комплексу ефективних управлінських рішень з ціллю підвищення конкурентоспроможності галузі. Саме вдосконалення системи управління інноваційними процесами та її елементами в галузі дозволяють підвищити рівень інноваційної активності підприємств галузі. Машинобудівна галузь не є виключенням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На думку І. Шумпетера [6], під інноваціями розуміється введення нового продукту або якісне вдосконалення колишнього, впровадження нового методу виробництва, відкриття нового ринку, придбання нового джерела сировини, здійснення нової організації виробництва. Е. А. Уткін [1] вважає, що під інновацією зазвичай мається на увазі об'єкт, впроваджений у виробництво; М. Іванов [3] та ін. вважають, що інновація – це комерційне освоєння нової ідеї.

Висвітлення проблеми управління інноваційною діяльністю розкриваються в роботах та публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Волкова О.І., Гречан А.П., Денисенка М.П., А.П. Гречан [1] та інших, а також закордонних дослідників В.В.Стадник, Й.А. Йохна [4] та інші.

Основний акцент на рівні підприємства ставиться на формування інноваційної стратегії та знаходження механізмів інноваційного розвитку підприємства. Але велика кількість дослідників концентрує свою увагу на дослідженні інновацій на підприємстві, намагаються розкрити їх суть, зміст та виділити позитивні сторони їх впровадження.

Постановка завдання. Головною метою статті є розробка системи управління інноваційним розвитком машинобудівного підприємства через вирішення таких завдань:

-     дослідити впровадження та створення інноваційного продукту в діяльність машинобудівних підприємств;

-     виявити проблеми введення інновацій діяльності машинобудівного підприємства;

-     розробити систему управління інноваціями на машинобудівного підприємства.

Результати дослідження. Машинобудування є провідною галуззю усієї промисловості, тобто їі серцевиною. Воно постачає народному господарству верстати, транспортні засоби (судна, тепловози, електровози, вагони, автомобілі, літаки тощо), сільськогосподарські машини, екскаватори, генератори для електростанцій, технологічне обладнання для заводів, фабрик і тим самим сприяє розвитку вcix галузей народного господарства та впровадженню досягнень науково–технічного прогресу.

Машинобудівельна галузь сьогодні не являється конкурентоспроможною на світовому ринку в силу її технологічного відставання від промислового розвитку країн. В міжнародному машинобудуванні лідирують такі країни, як Японія, США, Германія, Швейцарія та Великобританія [3].

Ряд складнощів у господарюючих суб’єктах в Україні на сучасному етапі багато в чому пояснюється досить низьким рівнем інноваційного розвитку промислових підприємств, відповідністю більш ефективної функціонуючої системи управління інноваційним розвитком підприємств.

Загальна характеристика інноваційної системи, це головна роль підприємства в інноваційному процесі, оскільки підприємства здійснюють практичне застосування інноваційних розробок. Тому, необхідно удосконалити концепцію інноваційного розвитку виробництва, сформувати її сутність та основні завдання [4].

У практиці управління інноваційною діяльністю підприємства неминуче стикаються з низкою труднощів наведених в табл.1.

Для того, щоб знизити або прибрати вплив перерахованих вище факторів на інноваційний процес, необхідно створити ефективну систему управління інноваціями на машинобудівних підприємстві, що повинна містити в собі комплекс потрібних фінансово–економічних та господарських функцій, дій та процесу управління для підтримання необхідної структури інноваційних проектів.

На меті системи управління інноваціями на  підприємстві повинно бути побудова такої низки інноваційних проектів, при якій підприємство отримає максимальний економічний ефект від розробки та їх впровадження [5].

Таблиця 1

Проблеми введення інновацій діяльності машинобудівного підприємства

Тип проблеми

Характеристики проблеми

Відсутність окремих елементів інноваційного процесу

-          Розрив між інвестиційною програмою і планом НДДКР

-          Створення великої кількість незатребуваних інновацій

-          Завершення процесу на етапі НДДКР (без впровадження)

-          Впровадження застарілих або нових, але неефективних рішень

Відсутність мотивації до підвищення ефективності

-          Прагнення керівництва до збереження статус–кво

-          Створення інновацій «для галочки»

-          «Освоєння» бюджету НДДКР

-          «Виведення» винаходів за межі підприємства

Відсутність організаційної підтримки

-          За інновації відповідають усі і ніхто

-          Працівник не знає способів впровадження своїх пропозицій

-          «Генератори ідей» не знають про запити на інновації

-          Ідеї потрапляють «у довгий ящик», ніхто їх не доводить до впровадження

Низька підприємницька культура і проблема захисту ІВ

-          Придушення ініціативи співробітника колегами і начальством

-          Взаємна недовіра роботодавця і працівника

-          Нерозуміння основних ролей в процесі комерціалізації ІВ

-          Прагнення «взяти», а не «купити»

Джерело: розроблено авторами на основі [3]

Система управління інноваціями повинна бути ефективною, що передбачає оперативність  і надійність, якість прийнятих рішень, мінімізацію пов’язаних з цим затрат часу, економію загальних витрат на утримання апарату управління і т. д. Ефективність функціонування системи управління можна підвищити за допомогою більш надійних зв’язків, своєчасності та повноти інформації.

Розглянемо основні вимоги до системи управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств [3]:

-     несуперечливість стратегії розвитку держави;

-     гнучкість і адаптація до мінливих умов зовнішньої та внутрішньої середи функціонування машинобудівних підприємств;

-     можливість формування механізму управління, здатного в повному обсязі використовувати інноваційний потенціал мани будівних підприємств;

-     Система управління інноваційним процесом на машинобудівних підприємствах базується на таких складових [3]:

-     стратегічного планування, формування запитів на інновації та їх впровадження (менеджер, відповідальний за інноваційний процес);

-     пошук / генерація ідей (центр розробок );

-     відсів та доопрацювання ідей (аналітичний центру);

-     впровадження інновацій (центр управління проектами).

У відповідності з вищеперерахованими проблемами введення інновацій на підприємствах машинобудівної галузі, пропонується схема дій, котра дає змогу раціонально використовувати і планувати всю необхідну діяльність відповідно до системи управління інноваціями (рис. 1).

Дана схема дозволяє мати уявлення про алгоритм процесів запуску інновацій на підприємстві, відслідковувати виконання завдань на кожному з етапів, контролювати дотримання затверджених правил та вимог, а також підрахувати можливі ризики щодо проявів збою в структурі процесу чи впливу непередбачених факторів із зовні.

Рис. 2. Схема управління інноваціями на машинобудівному підприємстві

Джерело: розроблено авторами на основі [4 ,7]

Для реалізації мети, поставленої перед керівництвом, підприємство повинно забезпечувати вирішення цілого ряду функцій:

1)  аналіз зовнішнього середовища й прогнозування його розвитку;

2)  аналіз внутрішнього середовища підприємства;

3)  вибір напрямку інноваційного розвитку підприємства;

4)  виокремлення цільової ділянки ринку (сегмент або „ніша”), яка необхідна для реалізації вже існуючих варіації інноваційного розвитку;

5)  дослідження та оцінка ризиків не лише на етапі інноваційного розвитку, а й усього процесу загалом. При  необхідності відкоригувати етапи роботи за результатами аналізу;

6)  відбір пріоритетних напрямків діяльності. Ґрунтуючись на основі існуючих варіантів інноваційного розвитку можливостей на ринку, можна сформувати систему поточних та довгострокових цілей, визначити завдання по пріоритету, вирішення котрих призводить до досягнення поставлених цілей;

7)  створення організаційної структури управління інноваціями;

8)  розмежування виробничо–збутової й фінансової діяльності відповідно до обраних пріоритетних напрямах. Створюють перспективні й поточні плани, розраховують бюджет проектів (обсяг інвестицій) та визначають джерела їх фінансування, розробляють оптимальну інвестиційну структуру;

9)  аналіз заходів, направлених на реалізацію потенціалу інноваційного розвитку;

10)  розробка рішень щодо своєчасних змін пріоритетів та пошуків альтернативних напрямів інноваційної діяльності [5].

Висновки. На сьогоднішній день стан інноваційної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств України відстає у розвитку порівняно з підприємствами країн з розвинутою ринковою економікою, тому необхідно впроваджувати системи  управління інноваціями на підприємстві, які дадуть можливість забезпечити ефективну роботу всього підприємства та досягти високих результатів.

Проведене дослідження показало, що система управління інноваціями має складну структуру та багато рівнів, на кожному з яких постійно відбувається взаємообмін інформацією й певними напрацюваннями та подальше направлення на наступний рівень, де будуть використанні вже раніше напрацьовані результати. Також, було розглянуто основні проблеми з якими стикаються підприємства при введенні інновацій та основні вимоги до формування системи управління інноваційною діяльністю на машинобудівних підприємства.

Використання запропонованої схеми побудови системи управління дозволить сформувати новий алгоритм співпраці серед різних елементів систем управління, що дасть змогу отримати ефект синергії, а також сформувати більш ефективнішу, адаптивну та раціональну процедуру дій для забезпечення безперебійного функціонування всіх систем та підрозділів між собою.

Література

1. Волков О.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє видання) / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 662 с.
2. Іванов М., Колупаєва С., Кочетков Г. Управління наукою та нововведеннями. / М.И. Іванов, С. В. Колупаєва, Г. А. Кочетков – К.: Центр учбової літератури,1990 – 218  с.
3. Машинобудування тa металообробка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. tspu. edu.ua.
4. Стадник В.В. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства: Підручник / В.В.Стадник, Й.А. Йохна. – К.: Хмельницький: ХНУ, 2011. – 332с.
5. Уткін Е. А. Управління компанією / Е. А. Уткін – К.: Центр учбової літератури, 1997. – 184 с.
6. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Й.А. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982.– 401 с.
7. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://ena.Ip.edu.ua