В даній роботі визначені основні проблеми інноваційного розвитку підприємств України в умовах активізації інтеграційних процесів. Зокрема окреслено доцільність вдосконалення законодавчого поля для здійснення інноваційної діяльності, а також підвищення рівня вмотивованості підприємців формувати конкурентні переваги на інноваційних засадах.

Ключові слова: інновації, інтеграційні тенденції, інноваційний розвиток, підприємство.

In this article the basic problems of innovative development of enterprises in Ukraine under intensification of integration processes. In particular outline feasibility of improving the legal framework for carrying out innovation, and to improve the motivation of entrepreneurs generate competitive advantages for innovative principles.

Keywords: innovation, integration trends, innovative development, company.

Вступ. Інноваційний розвиток підприємств України в умовах сучасної економіки, для якої властиве посилення інтеграційних тенденцій, перехід світової економіки до інформаційної форми, розробка та формування територіальних угрупувань, розвиток інфраструктури технологічних та інтелектуальних послуг, вимагає постійного узгодження досвіду вітчизняних виробників з міжнародними партнерами та усвідомлення усіх переваг, можливостей та загроз для розвитку інноваційної сфери як на національному рівні, так і за кордоном.  Сучасна дезінтеграція вітчизняних підприємств, відсутність чітких пріоритетів розвитку економіки України зумовило зниження розвитку інноваційної сфер та зниження продуктивності багатьох підприємств.       Включення України в інтеграційні процеси Україна та активне залучення в світовий економічний простір підвищує інтенсивність конкурентного середовища підприємств, що в свою чергу  потребує пошуку нових підходів до управління підприємством з урахуванням зазначених тенденцій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Українські вчені, що не один рік займаються проблемами інноваційного розвитку вважають, що на сьогодні в Україні ще не сформована інноваційна модель економічного зростання [1, 2]. У більшості публікацій розглядаються проблеми інтенсифікації інноваційного процесу на макроекономічному рівні [2, 3, 4], а також певні чинники політичної ситуації та фінансування інноваційних розробок, створення  сприятливих умов для державного регулювання оновлення підприємств. Втім, на нашу думку недостатня увага приділяється проблемам взаємодії виробничих підприємств, наукових і освітніх установ з метою інтенсифікації інноваційного процесу, формування конкурентних переваг та посилення національної та міжнародної конкурентоспроможності.

Постановка завдання. Мета статті полягає у визначенні ключових проблем, з якими стикаються підприємства України в процесі забезпечення інноваційного розвитку за умов посилення інтеграційних тенденцій в економіці.

Результати дослідження. Трансформаційні процеси в світовій економічній системі створюють передумови для інтенсифікації конкурентної боротьби між суб’єктами господарювання. Нестабільність економіки України та суттєвий вплив з боку міжнародного середовища обумовлюють необхідність активізації інноваційної діяльності на рівні підприємницьких структур для забезпечення стабілізації і підвищення прибутковості бізнесу.

Впровадження інновацій на підприємстві є досить складним та тривалим процесом. Це пов’язано як із особливостями та закономірностями самого інноваційного процесу, так і з зовнішніми проблемами.

Першою проблемою, яку ми вважаємо за доцільне виділити, є недосконалість нормативно-правова база в системі державного регулювання інноваційної діяльності. Серед вад, властивих національному законодавству, доцільно відзначити недоліки у податковому та митному законодавстві,  антимонопольному регулюванні інноваційної діяльності, потребує деталізації нормативно-правові акти в сфері захисту прав інтелектуальної власності, вдосконалення на системних засадах мають бути запроваджені в процедури стимулювання створення і впровадження інновацій. Вирішення зазначених проблем потребує своєчасної реакції відповідних органів державної влади, яка має бути виражена як підтримка і захист на законодавчому рівні українських суб'єктів господарювання, що здійснюють інноваційну діяльність.

Наступною проблемою в системі інноваційного розвитку є низька вмотивованість керівництва до здійснення інноваційної діяльності. Початковим кроком на шляху інноваційних перетворень будь-якого підприємства є усвідомлення з боку керівництва необхідності інновацій та внутрішня готовність підприємства до їх впровадження. Разом з тим, певна частина українських дослідників обґрунтували положення, що саме неготовність керівництва та працівників підприємств стати активними учасниками інноваційного процесу певною мірою зумовила нездатність підприємств до впровадження інновацій.

Для підвищення рівня усвідомлення необхідності інноваційних змін та для формування організаційно-управлінських підходів до втілення інновацій, адекватних сучасним тенденціям оточуючого середовища, підприємцям необхідно користуватися усіма можливими інформаційними джерелами, які здатні сформувати інформаційно-знаннєве середовище для оновлення виробничо-господарської системи. Основні інформаційні джерела, які доцільно використовувати в системі забезпечення інноваційної діяльності наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Джерела інформації для забезпечення інноваційної діяльності

Види джерел

Джерела інформації

Внутрішні

Фахівці підприємства або групи підприємств

Постачальники обладнання, матеріалів, компонентів чи програмного забезпечення

Клієнти чи покупці

Конкуренти чи інші підприємства галузі, до якої відноситься підприємство

Консультанти, фахівці комерційних лабораторії або приватних науково-дослідних інститутів

Ринкові

Університети та інші вищі навчальні заклади

Державні науково-дослідні інститути

Інші

Конференції, торгові ярмарки, виставки

Наукові журнали та торгові/технічні публікації

Професійні та промислові асоціації

Джерело: розроблено авторами на основі [9]

Ще однією проблемою на шляху розбудови інноваційної економіки є відсутність механізмів накопичення та цільового використання централізованих і власних коштів, спрямованих на активізацію інноваційного процесу, мотивацію пошуку нових ідей та їх впровадження, поширення нових знань серед керівного персоналу, поширення ролі особистості в оновленні всіх аспектів діяльності підприємств [3, 5].

За роки незалежності нашої держави не раз проводилися спроби відродити науковий потенціал, але  ці заходи мали часто несистематичний і непослідовний характер тому суттєвих зрушень так і не відбулося. Наслідком цієї проблеми є відсутність розвинутого українського ринку інноваційних продуктів, що обумовлено насамперед імпортом розробок на початкових стадіях інноваційного процесу і неможливістю їх реалізації на національному ринку. Важливість розв'язання цієї проблеми тільки посилюється на тлі світового науково-технічного прогресу [6].

Серед інших проблем впровадження інновацій на українських підприємствах можна виділити:

-  обмеженість інформації вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо впровадження інновацій;

-  обмеженість фінансових ресурсів підприємства, яка пов'язана з часто значною капіталомісткістю впровадження інновації;

-  ризикованість впровадження інновацій, передбачає недоотримання очікуваного результату від впровадження інновацій;

-  невідповідність кадрового забезпечення пов'язаного з недостатньою кваліфікацією кадрів;

-  суб'єктивне уявлення про значення інновацій у підприємництві, яке полягає в недовірі до інноваційного продукту як з боку підприємства-виробника, так і з боку споживача.

На думку вчених [7] для забезпечення ефективного процесу впровадження інновацій потрібно забезпечити здійснення таких завдань:

-  оцінювання світових тенденцій науково-технічного розвитку;

-  розроблення стратегії інноваційної політики і механізмів її здійснення;

-  формування стратегічних цілей інноваційної діяльності;

-  розроблення планів та програм інноваційних проектів;

-  розроблення організаційно-виробничої структури управління інноваційною діяльністю;

-  планування організації інноваційного процесу;

-  спостереження (контроль) за виконанням етапів, стадій інноваційного процесу в часі та синхронізацією всіх видів діяльності; підготовка відповідного персоналу для здійснення інновацій.

На сучасному етапі розвитку інноваційної сфери в Україні економіка нашої держави не є спроможною для підтримки та залучення інвесторів у впровадження інновацій на підприємствах, але є шляхи вдосконалення ефективності інноваційної діяльності на підприємствах:

-  сформувати інноваційну модель економічного зростання;

-  налагодити політичну ситуацію в країні та сформувати передумови для інвесторів в напрямку фінансування інноваційних проектів в Україні;

-  забезпечити контроль з боку держави за станом інноваційної сфери;

-  розширити державне фінансування інноваційних розробок;

-  стимулювати модернізацію основного виробництва;

-  посилити рівень мотивації працівників до створення і позитивного сприйняття інноваційних розробок.

Висновки. Поточний рівень економічного розвитку нашої країни, на жаль, не відповідає потребам економіки та рівневі розвитку інноваційних процесів у промислово розвинених країнах. На даний час зростає частка зношеності основних засобів на підприємствах, спостерігається низький рівень кваліфікації працівників та відсутність мотивів у керівників до впровадження інновацій на підприємствах. Втім, наша країна спроможна до інноваційної діяльності, до створення нових розробок, оскільки має достатній інноваційний потенціал в окремих галузях економіки. Визначені у цій статті ключові проблеми інноваційного розвитку підприємств в умовах активізації інтеграційних тенденцій формують основу для подальших досліджень щодо формування конкретних механізмів і дій для подолання зазначених проблем та подальшої активізації інноваційного розвитку підприємств.

Література

1. Губенко Д. Ключові моменти формування регіональних інноваційних систем в Україні/  Губенко Д., Гусєв В. // Економіка України. – 2007. – №8.
2. Бесчасний Л.К., Мельник В.П. Формування інноваційної моделі економічного зростання в Україні / Бесчасний Л.К. // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – №7.
3. Захарін С. Стимулювання інноваційної активності корпоративних структур // Економіка України. – 2006. – №8.
4. Статистичний щорічник України за 2001–2007 рр.
5. Семенів О.М. Внутрішні чинники підвищення інноваційності промислових підприємств в Україні  /О.М. Семенів, К.В. Процак. [Електpонний pеcуpc]. – Pежим доcтупу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/1005/1/47.pdf.
6. Copyright 2015 Интернет бизнес и Экономика / Направления решения проблем внедрения инноваций на отечественных предприятиях // [Електpонний pеcуpc]. – Pежим доcтупу: http://8cent-emails.com/napravlenija-reshenija-problem-vnedrenija-innovacij-na-otechestvennyh-predprijatijah/
7. Богацька Н.М. Проблеми впровадження інновацій на  підприємствах / Богацька Н.М.,Міхейда К. І. [Електpонний pеcуpc]. – Pежим доcтупу: http://www.rusnauka.com/36_PVMN_2012/Economics/10_124182.doc.htm
8. Аналітична доповідь Перспективи інноваційного розвитку України [Електpонний pеcуpc]. – Pежим доcтупу: http://old.niss.gov.ua/Table/Zhalilo21/003.htm
9. Державна служба статистики [Електpонний pеcуpc]. – Pежим доcтупу:  http://www.ukrstat.gov.ua/