В статті розкрито поняття інноваційного проекту на основі вивчення фахових джерел. Визначені основні характеристики інноваційних проектів та їх структурні елементи. Обґрунтовано необхідність врахування особливостей управління інноваційними проектами.

Ключові слова: інноваційний проект, елементи, управління.

In the article the concept of innovative project based on the study of professional sources. The basic characteristics of innovative projects and their structural elements. The necessity of accounting features of innovative projects.

Keywords: innovative design elements, management.

Вступ. Сучасний етап науково–технічного розвитку потребує від підприємств України створення нового організаційно–економічного механізму управління інноваційною діяльністю. На рівні підприємства інноваційна діяльність здійснюється за етапами пошуку, обґрунтування та впровадження окремого інвестиційного проекту або комплексу проектів, які реалізують обрану інноваційну стратегію.

Управління проектами є одним із найбільш складних напрямів інноваційної діяльності, оскільки на різних стадіях реалізації проекту можуть змінюватися зміст і обсяги робіт, склад виконавців, що потребує зміни структури про­екту. Це одна з причин того, що на вітчизняних підприємствах впровадження інноваційних проектів відбувається не дуже активно. Адже однією з головних умов отримання позитивних результатів по  інноваційним проектом це формування ефективної системи управління ним. Зазначене розкриває актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам управління інноваційною діяльністю присвячено багато робіт вітчизняних дослідників: О.І. Амоші, І.О.Александрова, С.С.Аптекара, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, В.І. Ландик, М.М. Лепи, О.В. Савчук, М.Г. Чумаченко та інші.

Вивчення процесу управління інноваціями та інноваційними проектами розглядають у своїх наукових роботах: П.П. Микитюк, В.І. Захарченко, Н.М. Корсікова М.М. Меркулов, О.С. Іванілов, Т.О. Скрипко, Н.В. Краснокутська тощо. Проте залишаються недостатньо розробленими питання управління інноваційною діяльністю в контексті дослідження формування організаційно–економічного механізму управління інноваційними проектами.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження та поглиблення теоретичних основ управління інноваційними проектами.

Результати дослідження. Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність» інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і інноваційної продукції [1].

Існує значна кількість наукових підходів до поняття «інноваційний проект», але єдиної думки серед науковців досі не існує. Так, за визначенням Скрипко Т.О., інноваційний проект – це плановий комплекс технічних, виробничих, економічних і організаційних заходів, об'єднаних однією генеральною (основною) метою. Він складається з кількох етапів процесу «дослідження–вирибництво», узгоджених за ресурсами, термінами і ви­конавцями, та здійснюється єдиним менеджментом [2, с.232].

Вчені–економісти Йохна М.А. та Стадник В.В. вважають, що інноваційний проект є комплексом взаємопов'язаних заходів, розроблених з метою створення, виробництва та просування на ринок нових високотехнологічних продуктів за встановлених ре­сурсних обмежень [3, с.316].

За іншим визначенням, інноваційний проект є системою взаємопов'язаних цілей і програм їхнього досягнення, яка становить комплекс науково–дослідних, дослідно–конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідно організованих, оформлених комплектом проектної документації, що забезпечують ефективне вирішення конкретного науково–технічного завдання (проблеми), вираженого в кількісних показниках, і сприяють інновації.

Аналіз літературних джерел дає можливість виокремити загальні характеристики інноваційних проектів, зокрема:

-однозначно сформульовані цілі і завдання, які відображають його призначення, в т. ч. показники, що характеризують його ефективність;

-комплекс заходів, націлених на реалізацію визначених цілей;

-чітко визначені терміни початку і завершення проекту;

-обмеженість ресурсів і можливість їх зміни у процесі реалізації проекту.

Інноваційнй проект, як і будь–який проект, включає в себе перелік структурних елементів, зокрема:

-функціонально–виконавчу структуру (комплекс досліджень і розробок, роботи з підготовки і перепідготовки персоналу, імпорту й експорту ліцензій, впровадження, освоєння і продажу інновацій);

-техніко–економічне і ресурсне обґрунтування (показники витрат, термінів і ефекту);

-організаційно–економічну структуру (права і відповідальність замовника, виконавців, порядок фінансування, здавання і приймання робіт, санкції, премії) [4, с.350].

В залежності від виду проекту в його реалізації можуть приймати участь десятки організацій проектного та промислового профілю, різні фінансові інститути, наукові, суспільні та громадські організації, комерційні структури. Таким чином, реалізація інноваційного проекту забезпечується багатьма учасниками та організаціями.

Учасники проекту реалізовують різні інтереси у процесі здійснення проекту. Обсяг груп у проектній команді, встановлення зв'язків між ними, ступінь централізації залежать від масштабності проекту: чим складніше інновації, тим складніша організаційна структура. Склад учасників проекту, їх ролі, розподіл функцій і відповідальності залежать від типу, виду, масштабу й складності проекту, а також від фаз його життєвого циклу. Для визначення складу учасників проекту, побудови його функціональної та організаційної структур, для кожного проекту на стадії розробки концепції необхідно встановити:

-предметну галузь – цілі, завдання, роботи та основні результати, тобто що потрібно зробити, щоб реалізувати проект, а також його масштаби, складність, попередні терміни;

-відношення власності, що використовуються для реалізації проекту (вартість та приналежність);

-основні ідеї реалізації проекту (способи);

-основні активні учасники проекту (виконавці);

-основні пасивні учасники проекту (призначення);

-мотивації учасників проекту (можливий прибуток, збитки, ризик тощо) [4, с.350].

Як правило, інноваційний проект ґрунтується на інновації, що дає змогу радикально розв'язати актуальні для організації проблеми. З ініціативи комерційних організацій найчастіше реалізуються промислові проекти, проекти дослідження і розвитку та організаційні проекти.

Промислові проекти – це проекти, спрямовані на випуск і продаж нових продуктів і пов'язані з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку тощо.

Щодо проектів дослідження і розвитку, то це проекти, які зосереджені на науково–дослідній діяльності, розробленні програмних засобів опрацювання інформації, нових матеріалів і конструкцій тощо.

Організаційні проекти – це проекти, націлені на реформування системи управління, створення нового підрозділу організації, проведення науково–практичних конференцій і семінарів тощо.

Найчастіше підприємства реалізують промислові проекти, які передбачають реалізацію як повного життєвого циклу інновацій, так і лише тих стадій, що пов'язані з її використанням.

Залежно від глибини охоплення етапів інноваційного процесу інноваційні проекти поділяють на повні і неповні.

Повний інноваційний проект охоплює всі етапи інноваційного процесу: від проведення фундаментальних досліджень до реалізації інноваційного продукту. Такому проекту притаманна висока міра новизни; він під силу лише великим організаціям, що мають спеціалізовані науково–дослідні, конструкторські лабораторії та фахівців відповідного рівня, або ж кільком організаціям чи країнам, які спільно розв'язують важливі завдання.

Неповний інноваційний проект передбачає виконання лише окремих стадій інноваційного процесу. Це можуть бути фундаментальні дослідження, дослідження пошукового і прикладного характеру, які здійснюються спеціалізованими науково–дослідними закладами і націлені на створення дослідного зразка новинки, або ж роботи, пов'язані з використанням новинки для комерційних цілей, чим переважно займаються промислові підприємства.

В інноваційному менеджменті управління проектами є одним із найскладніших видів діяльності, оскільки на різних стадіях реалізації проекту змінюються зміст і обсяги робіт, склад виконавців, що потребує зміни структури проекту. Управління проектами інтегрує методику і технологію управління людськими, матеріальними і фінансовими ресурсами, потребує вміння узгоджувати інтереси багатьох його учасників, вміння по–новому розв'язати виробничі завдання, знаходити оптимальні рішення за умов не­визначеності і ризику.

Основою концепцією управління проектами є погляд на проект як на зміну будь–якої системи, пов'язану з витратами часу і ресурсів, а процес змін, що здійснюється за розробленими правилами і процедурами, є основою управління інноваційними проектами.

Інноваційні проекти характеризуються високою невизначеністю на всіх стадіях інноваційного циклу. Більше того, успішні випробування можуть бути не прийняті ринком, і їх виробництво має бути припинене. Інновація в своїй основі характеризується альтернативністю та багатоваріантністю рішень. Звідси виникає складність її прогнозування. Це пов’язане з оцінкою майбутньої конкурентоспроможністю та адаптацією на ринку.

Отже, критерії успішності інноваційного проекту потребують уважного розгляду, оскільки процес управління інноваційними проектами повинен орієнтуватися саме на ці критерії.

Висновки. В процесі вивчення даної проблематики зроблено висновок, що інноваційний проект повинен розвиватись в межах необхідних та достатніх умов та раціональних обмежень. Кожен проект починається з чіткої постановки його цілей, критеріїв успішного здійснення та попередніх проектів його реалізації. Обмеженнями можуть виступати невизначеність та непередбаченість фундаментальних досліджень та невідповідність проекту цілям організації, різні ресурсні та технологічні обмеження. На стадії первинної розробки необхідно приділити увагу саме критеріям успішності, а не деталям здійснення проекту.

Література

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40–IV [Електронний ресурс] // Оф. Веб–сайт Верховної ради України, сайт «Законодавство України». – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi

2. Скрипко Т.О. Інноваційний менеджмент : підручник / Т.О. Скрипко. – К.: Знання, 2011. – 423 с.

3. Йохна М.А. Інноваційний менеджмент : навч. посібн. / М.А. Йохна, В.В. Стадник. – К. : Академвидав, 2006. – 464 с.

4. Загуменна Т.В.  Особливості управління інноваційними проектами/ Т.В. Загуменна // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.4. – с.348–360