Наукові конференції України, VІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні підходи до управління підприємством»

Розмір шрифту: 
ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
К.В. Мусіна, Вікторія Вікторівна Дергачова

Остання редакція: 2015-04-22

Тези доповіді


У статті досліджено поняття випереджаючого розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства та визначено роль інноваційної складової при його забезпеченні. Проаналізовано еволюцію підходів до визначення категорії «інновації» у сфері ЗЕД та запропоновано схему впровадження інновацій у діяльність підприємства. Обгрунтовано необхідність та важливість інноваційної складової з огляду на сучасний стан розвитку підприємств-субєктів ЗЕД в Україні та за кордоном.

Ключові слова: випереджаючий розвиток, зовнішньоекономічна діяльності, інноваційна діяльність, інноваційні бізнес-моделі, управління інноваційною діяльністю, інноваційне підприємство.

The article analyzes the concept of an advanced development of the system of foreign economic activity (FEA) of the enterprise and the role of innovation component in its implementation. The evolution of approaches to the definition of "innovation" in FEA and the implementation model of innovations in activities of the company are characterized in the article. The necessity and importance of  innovative component is justified, considering the current status of the subjects FEA of enterprises in Ukraine and abroad.

Key words: an advanced development, foreign economic activity, innovation, innovative business models, innovation management, innovative company.

 

Вступ. В останні десятиріччя у світі відбувся перехід від статичних і динамічних конкурентних переваг до інноваційних, досягнення яких перш за все пов’язане з переходом країн на інноваційний шлях з метою досягнення якісно нового рівня соціально-економічного розвитку. Динамічність середовища функціонування сучасних суб‘єктів господарювання, загострення конкуренції на ринку та наслідки світової фінансової кризи змушують останніх вести пошук додаткових шляхів отримання конкурентних переваг, зокрема, шляхом впровадження інновацій в систему управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД). Ці дії здійснюються з метою використання ключових компетенцій, а також отримання конкурентної переваги над суперниками в міжнародному вимірі. Це обумовлює актуальність дослідження готовності підприємств до запровадження інновацій, впливу інноваційної складової на вибір та зміну напрямку діяльності, а також типу розвитку підприємства, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, пов’язані з визначенням ролі інновацій при забезпеченні розвитку підприємства-субєкта ЗЕД, розробленням і впровадженням інноваційної складової досліджувалися вітчизняними і зарубіжними вченими-економістами, а саме: Черемисова Т. [13, с.36-42], Гапоненко А.Л., Панкрухин А.П [3, с.472], Кондратов О.М [12, с.33-45], Тєлєтов О.С. [6, с.176-184]. Однак питання доцільності інноваційної стратегічної спрямованості підприємств залишається об’єктом дискусій. Поглибленого дослідження потребують і теоретичні аспекти інновацій для ефективного розвитку ЗЕД з метою досягнення конкурентних переваг. Це значною мірою буде сприяти виробленню конкретних практичних рекомендацій з формування й ефективної імплементації  інноваційної складової розвитку ЗЕД.

Постановка завдання. Метою статті є визначення понятійного апарату «інноваційна складова розвитку ЗЕД підприємства» та аналіз доцільності спрямованості переходу підприємства на інноваційну модель розвитку зовнішньоекономічної діяльності задля виходу на зовнішній ринок з підвищенням економічної ефективності.

Результати дослідження. На основі аналізу існуючих поглядів щодо розвитку  зовнішньоекономічної діяльності [1; 2, с.74; 3, с.472; 4, с.952] нами запропоновано в якості бажаного випереджаючого  розвитку розуміти такий, що передбачає постійне підвищення рівня потенціалу підприємства та пошук перспективних напрямків його реалізації на міжнародній арені, що призводить до кардинальної зміни самого підприємства, його концепції функціонування та місця серед інших суб’єктів господарювання, а також передбачає перехід на новий цикл розвитку.

На основі систематизації всіх розглянутих підходів до класифікації розвитку [5; 6, с.176-184; 7, с.315; 8, с.506] зовнішньоекономічної діяльності встановлено, що основними характеристиками випереджаючого розвитку є його радикальність, інноваційність та циклічність, які покладено в основу його складових елементів. Адже випереджаючий розвиток має на меті пошук нових перспективних шляхів реалізації потенціалу підприємства, що свідчить про прагнення до інновацій; докорінну зміну самого підприємства та його діяльності, безперервне удосконалення. Саме інноваційний розвиток є основною складовою випереджаючого розвитку ЗЕД. Інноваційність забезпечує безперервне вдосконалення існуючого стану, потенційне «зростання», перехід від одного рівня до значно вищого іншого, розширення існуючих кордонів у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Термін інновація розглядається як нова науково-організаційна комбінація виробничих факторів, мотивованих підприємницьким духом [9]. Найвідоміші тлумачні словники «Collins Cobuild English Language dictionary» [11, с.1579] та «Oxford University Press» визначають інновацію як нову ідею чи метод, що впроваджено для виготовлення будь-чого, що ґрунтується на нових ідеях та технологіях [12, с.33-45].

Черемисова Т. під інновацією розуміє кінцевий результат створення та впровадження принципово нового чи модифікованого засобу (новшества), який задовольняє певні суспільні потреби і дає ряд ефектів (економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний) [13, с.36-42].

Успішний розвиток ЗЕД неможливий без урахуванням інновацій, тому що на сьогодні п’ятий технологічний цикл суспільного розвитку, які у свій час заклав М. Кондратьєв,  закінчується і світ знаходиться на порозі початку нового шостого циклу. Як свідчить аналіз літератури саме в такі періоди починають активно з’являтись і комерціалізуватись радикальні інновації, і саме в такі періоди перші місця рейтингу світових лідерів можуть кардинально змінитись. Тому лише активна розробка інновацій підприємствами-субєктами   ЗЕД, які випереджають розвиток, розширюють свої межі взаємодії, створюють нові правила гри на ринку, може забезпечити їх функціонування в новому шостому технологічному укладі. Інноваційна складова підприємства ЗЕД націлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації та пошуку масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток підприємства на зовнішніх ринках.

Варто зауважити, що існування значної кількості поглядів на інновації та досліджень  інновацій у сфері ЗЕД еволюціонує. На початку двадцятого століття на створення інновацій у зовнішньоекономічній діяльності дивилися як на задачу окремих винахідників по створенню нового продукту та «виштовхування» його на ринок іншої країни чи як на лише технічну роботу, сьогодні інновації реалізуються головним чином на підприємствах, які володіють значним ресурсним потенціалом інноваційного розвитку у сфері ЗЕД. А саме: виробничим, технологічним, управлінським, фінансовим, інвестиційним, інституціональним, трудовим та соціальним одночасно,створюючи так звані «інноваційні бізнес-моделі».

Розглянемо схему формування інноваційної діяльності підприємства на рис. 1.

 

Рис. 1. Схема комплексної характеристики інноваційної діяльності

Джерело: складено авторами на основі [14]

Модель може бути ефективно пристосована для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, так як елементи передбачають врахування усіх чинників та видів діяльності, якими займається компанія.

В інноваційно-розвинених країнах світу інноваційна продукція становить понад 50% усієї виробленої і реалізованої продукції. Дослідження щодо інноваційного шляху розвитку України показують, що за останні роки рівень інноваційної активності підприємств-суб’єктів ЗЕД суттєво знижується. Так, у 2013 р. частка підприємств-субєктів зед, які впровадили  інновації у своїй діяльності, становила близько 12 % підприємств від загальної кількості підприємств, які займаються ЗЕД, тоді як у 2003 р. – близько 1 %, а в 2000 р. питома вага підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, становила 18 %.

Для порівняння у США, Японії, Німеччині й Франції частка інноваційних підприємств в сфері зед становить 70–80% від їх загальної кількості у сфері ЗЕД [15].  Протягом 2008–2013 рр. відбулося збільшення питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, проте частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції знизилася на 2,9%.

 

Рис. 2. Частка підприємств, що впроваджують інноваційну діяльність

Джерело: складено авторами на основі [15]

Проаналізовано питому вагу підприємств, що впроваджують інновації в Україні та деяких країнах Європи. Як наслідок, вітчизняна продукція стає дедалі менш конкурентоспроможною, держава не забезпечує достатній рівень розвитку інноваційної діяльності. Недосконала політико-правова база та несприятливий інвестиційно-інноваційний клімат породжує тенденцію щодо скорочення кількості підприємств, що займалися впровадженням нововведень на промислових підприємствах протягом 2003–2013 рр. Зокрема, у 2013 р. промисловими підприємствами України було освоєно виробництво 2408 видів нової продукції, що у дев’ять разів менше показника 2003 р., коли було створено 22847 видів інноваційної продукції [15].

Кожне підприємство, як складова частина загальної економіки, має активізувати інноваційну діяльність. При цьому, зміна технічних та технологічних елементів виробництва спонукає до впровадження кардинально нової системи системи сприйняття інноваційної складової.

Висновки. Визначено, що інноваційні перетворення є важливими для забезпечення ефективної діяльності підприємства на зовнішніх ринках, адже динамічність середовища функціонування сучасних суб‘єктів господарювання, загострення конкуренції на ринку та наслідки світової фінансової кризи змушують останніх вести пошук додаткових шляхів отримання конкурентних переваг, зокрема, шляхом впровадження інновацій в систему розвитку зовнішньоекономічної діяльністі. Інноваційна складова забезпечує формування випереджаючого розвитку ЗЕД  та її потенціалу, оскільки їхня взаємодія виступає каталізатором прихованих можливостей зростання підприємства. Це обумовлює важливість та необхідність подальших досліджень, які будуть стосуватися спроможності підприємств до запровадження інновацій, оцінки достатності наявних у їх розпорядженні ресурсів та потенційних можливостей їх результативного використання.

Література

  1. Рудьман Я. В. Эффективность управления предприятием [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://conference.be5.biz/r2013/4466.htm
  2. Стратегія національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» затверджена Указом Президента України № 389/2012  від 08.06.2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/project-Litvinenko-dcd38.pdf; Економічна енциклопедія в 3 т.   / [ред. С.В. Мочерний]. – К.: Вид центр «Академія». – 2002. – 959 с
  3. Гапоненко А.А., Панкрухин А.П. Стратегическое управление [Текст] / А.А. Гапоненко, А.П. Панкрухин.– М.: Омега-Л, 2004. – 472 с.
  4. Кургинян С. Российско-украинские отношения – от ситуативной прагматики к полноценной стратегии. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // kurginyan.ru/publ.shtml?cmd=art&theme=12&auth=&id=2316
  5. Тєлєтов О. С. Інновації та розвиток людства: історія та сучасність [Текст] / О.С. Тєлєтов // Маркетинг і менеджмент інновацій . – 2011. – № 4. – С. 176-184.
  6. Воронкова А.Э. Стратегические управление конкурентоспособным потенциалом [Текст]: монография / А.Э. Воронкова. – Луганск: ВНУ, 2000. – 315с
  7. Горемыкин В.А., Богомолов О.А. Экономическая стратегия пред- приятия [Текст]: учебник / В.А. Горемыкин, О.А. Богомолов. - М. : "Филин", Рилант, 2001. – 506 с..
  8. Як впровадити інновації на ринку / Говінарджан В. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.management.com.ua / interview /  int242.html.
  9. Collins Cobuild English Language dictionary / London. 1987 [Текст]. – P. 1703.
  10. Oxford University Press / Oxford, 1989 [Текст]. – P. 1579.
  11. Кондратов О.М. Інноваційна діяльність – необхідна складова прискореного розвитку промислового виробництва [Текст]  / О.М. Кондратов. – К.: Науковий світ, 2002.– 33с.
  12. Черемисова Т. Інноваційні процеси на промислових підприємствах [Текст] / Т.Черемисова // Банківська справа. - 2003. - № 1. - С. 42-46.
  13. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  14. The Global Competitiveness Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www3.weforum.org / docs / WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13.pdf