Наукові конференції України, VІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні підходи до управління підприємством»

Розмір шрифту: 
АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕРЕОЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ
А. В. Лисенко

Остання редакція: 2015-04-22

Тези доповіді


В статті актуалізовано проблему забезпечення належної оцінки нематеріальних активів на вітчизняних виробничих підприємствах. Проведено порівняльний аналіз оцінки нематеріальних активів на вітчизняних та зарубіжних підприємствах. Виявлено проблеми переоцінки нематеріальних активів на вітчизняних виробничих підприємствах Доведено необхідність удосконалення законодавчої та методологічної бази щодо оцінки нематеріальних активів на виробничих підприємствах.

Ключові слова: нематеріальні активи, бухгалтерський облік, оцінка, переоцінка, підходи.

In the article authors actualize the problem of providing proper valuation of intangible assets in domestic manufacturing plants. A comparative analysis of the valuation of intangible assets in domestic and foreign enterprises has been held. Authors have discovered the problems of intangible assets revaluation in domestic manufacturing plants. Necessity of improving the legal and methodological framework for the valuation of intangible assets in manufacturing plants has been proved.

Keywords: intangible assets, accounting, valuation, revaluation approaches.

 

Вступ. В умовах глобалізації питання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств виходить на перший план. Однією з основних складових конкурентоспроможності виступає рівень забезпеченості підприємства нематеріальними активами, про це свідчить зарубіжний досвід. Адже саме нематеріальні активи західних компаній формують значну частку їх балансової вартості. Вартість нематеріальних активів формує прибуток в майбутніх періодах. Тому проблема підвищення вартості капіталізації вітчизняних підприємств на ринку за рахунок переоцінки нематеріальних активів наразі стає актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття нематеріальних активів та інтелектуального капіталу як особливого явища в економіці почало формуватися досить давно в наукових дослідженнях зарубіжних вчених Дж.С. Милля  та А. Смита в середині XVIII сторіччя.

Теоретико–методичні аспекти оцінювання нематеріальних активів висвітлено у працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених–економістів, зокрема, А.П. Аксенова, С.О. Кондратова, О.В. Абрамової, Г.А. Бикової, О.Ф. Морозова, К. Свейбі, Д. Тобіна, А. Пуліка, П.М. Цибульова тощо.

Постановка завдання. Завданням дослідження є аналіз структури нематеріальних активів згідно чинного законодавства України та порівняння їх вартості в структурі балансу підприємства у вітчизняних та зарубіжних компаніях.

Результати дослідження. Поняття нематеріальних активів для України відносно нове. Але воно використовується не тільки в бухгалтерському обліку, а й в управлінні, оціночній діяльності і безпосередньо у повсякденному житті. Зміст цього поняття відрізняється в національних стандартах бухгалтерського обліку різних країн, а також в різних видах професійної діяльності. Згідно П(с)БО №2 «Баланс», у статті «Нематеріальні активи» відображають вартість об’єктів, що відносяться до складу нематеріальних активів згідно з П(с)БО №8. У цій статті наводиться окремо первісна та залишкова вартість, а також накопичена амортизація. В свою чергу, залишкова вартість – різниця між первісною вартістю та сумою накопиченої амортизації [2].

Положення (стандарт), що визначає методологічні засади формування нематеріальних активів в бухгалтерському обліку – П(с)БО №8.

Нематеріальні активи згідно П(с)БО №8, визначаються:

-         права користування природними ресурсами;

-         права користування майном ;

-         праванакомерційніпозначення;

-         права наоб'єктипромисловоївласності;

-          авторське право та суміжні з ним права;

-         незавершені капітальні інвестиції нематеріальні активи;

-         інші нематеріальні активи.

Нематеріальний актив визначається таким, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена [1].

Підприємства, маючи на балансі нематеріальні активи, підвищують свою конкурентоспроможність, кредитну стійкість та капіталізацію ринку. Тобто, вартість нематеріальних активів, записаних на балансі підприємства, може слугувати підвищенню балансової вартості підприємства  та способом залучення додаткових кредитних/інвестиційних коштів.

Для подальшого розуміння ситуації, яка склалася на теренах України, пропонується розглянути та порівняти співвідношення вартості нематеріальних активів в загальній структурі балансу вітчизняних та зарубіжних підприємств різних галузей, тобто тих підприємств, що створюють та використовують нематеріальні активи у своїй діяльності як основну її частину. Порівняння структури балансу вітчизняних та зарубіжних підприємств стосовно вартості нематеріальних активів в загальній структурі балансу за 2013 рік представлено в табл.1.

З таблиці видно, що вартість нематеріальних активів вітчизняних підприємств в загальній структурі балансу є незначною на відміну від західних підприємств, окрім ДП «Антонов», співвідношення вартості нематеріальних активів та суми балансу якого дорівнює 14,43%. Вбачається це викликано в першу чергу тим, що нематеріальні активи просто не оцінені належним чином та не записані на балансі підприємства, тому необхідно провести переоцінку нематеріальних активів вітчизняних підприємств з метою збільшення вартості їх капіталізації на ринку.

Таблиця 1

Порівняння структури балансу вітчизняних та зарубіжних підприємств стосовно вартості нематеріальних активів в загальній структурі балансу за 2013 рік

Україна

№ п/п

Підприємство

країна

Вартість НА в балансі

Сума балансу

Співвідношення

1.

ПАТ «Краснолуцький машинобудівний завод» [3]

Україна

11 тис. грн.

70867 тис. грн.

0,015%

2.

ДП «Антонов» [4]

Україна

921217 тис. грн.

6382166 тис. грн.

14,43 %

3.

ПАТ «Азовмаш» [5]

Україна

51 тис. грн.

334508 тис. грн.

0,015%

4.

ПрАТ «Мотор Січ» [6]

Україна

1148 тис. грн.

13196110 тис. грн.

0,009

Практика ЄС та США

1.

Airbus Group [7]

Франція

12500 млн. євро

90274 млн. євро

13,85%

2.

Boeing [8]

США

8095 млн. долл.

92663 млн. долл

8,74%

3.

Volkswagen [9]

Німеччина

59243 млн. євро

324333 млн.євро

18,27%

4.

Janbacher [10]

Австрія

91958 млн. євро

656560 млн.євро

14%

Джерело: складено автором на основі [5–10].

Згідно П(с)БО №8, переоцінка нематеріальних активів не є обов’язковою для підприємства. Переоцінку нематеріальних активів підприємство може здійснювати лише тим групам, щодо яких існує активний ринок та за справедливою вартістю на дату балансу.

Активний ринок – ринок якому притаманні такі умови:

-     однорідність предметів, що продаються та купуються на цьому ринку;

-     на ринку у будь–який час можна знайти зацікавлених продавці і покупців;

-     загальнодоступність інформації про ринкові ціни.

-     Щодо основних правил, то згідно П(с)БО №8 можна виділити наступні:

-     у разі переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів всі інші активи, що належать до даної групи слід переоцінювати;

-     якщо проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають переоцінці з періодичністю, яка залежить від того наскільки його залишкова вартість відрізняється від його справедливої вартості [1].

-     інформація про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів, заноситься до відповідних регістрі.

В силу складності та неоднозначності економічної категорії «нематеріальні активи» існує й безліч підходів до їх оцінки. Найпоширенішими серед них є витратний, доходний та порівняльний.

Аналізуючи витратний підхід можна зазначити, що він базується на прямій залежності між затратами, витраченими на розробку інтелектуальної власності та її економічною вартістю. Тобто заснований на тому, що вартість об’єкта інтелектуальної власності розраховують як суму вартості витрат на його створення, доведення до робочого стану та амортизацію. Даний підхід є вигідним для покупця, адже з його допомогою він може документально прослідкувати витрати на створення об’єкту інтелектуальної власності (ОІВ) та підтвердити виправданість його вартості. В той же час такий підхід може не влаштовувати продавця, адже він отримає суму, рівну витратам на створення ОІВ, без додаткового прибутку.

Досліджуючи порівняльний підхід (такий підхід ще називають ринковим підходом), зроблено висновок, що він використовує прийом порівняння продажів. За цим підходом, ОІВ порівнюється з аналогічним об’єктом за призначенням, якістю та корисними властивостями, які присутні на даний момент на аналогічному ринку. Підхід можна вважати «справедливим», оскільки він дає ціну, за яку продавець готовий продати, а покупець готовий купити даний ОІВ, при цьому володіючи повною інформацією про цей об’єкт, а також ринкову вартість аналогічних об’єктів. Інакше кажучи, ціна встановлюється ринком та влаштовує обидві сторони купівлі–продажу.

Дохідний підхід ґрунтується на тому, що вартість прав на ОІВ розраховується як функція доходу, яку може приносити його використання у майбутньому.

Оцінка нематеріальних активів дійсно є важливою складовою ефективного функціонування господарюючого суб’єкта. Але варто пам’ятати, що незалежно від способу отримання нематеріальних активів їх надходження і введення в експлуатацію повинне бути оформлене відповідними документами, що описують даний ресурс як об’єкт власності, визначають порядок його використання, а також підтверджують майнові права підприємства на таке використання [11, с. 82].

Проблемам обліку нематеріальних активів на балансі підприємства приділено увагу науковцями. Так, професор Морозов О.Ф. ще в 2005 році зазначив такі:

-     в час, коли підприємство виробляє і використовує нові технології, але нематеріальні активи просто грамотно не оформлені та не записані на баланс підприємства, а витрати на розробку в такому випадку просто переносяться на валові витрати;

-     у підприємства існують власні або придбані об’єкти інтелектуальної власності, але в бухгалтерському обліку вони не відображені.

Також науковець виділив ситуацію коли все ж таки нематеріальні активи відображені в бухгалтерському обліку належним чином, тоді вони приносять вигоду підприємству, наприклад, у вигляді роялті або амортизаційних відрахувань [12].

Таким чином, можна стверджувати, що дієвим стимулом для переоцінки нематеріальних активів можуть стати зміни в законодавстві України, а саме, зробити обов’язковим періодичне проведення переоцінки нематеріальних активів вітчизняних підприємств.

Висновки. Проаналізувавши ситуацію, яка склалася на теренах України, можна сміливо зазначати про необхідність проведення переоцінки нематеріальних активів вітчизняних підприємств задля підвищення рівня конкурентоспроможності та стійкості в процесах глобалізації. Тому розвиток методологічної бази оцінки нематеріальних активів є вкрай необхідним і потребує подальших досліджень.

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затв. Наказом МФУ від 18.10.1999 № 242, з останніми змінами та доповненнями від 09.08.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0750–99.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затв. Наказом МФУ від 31.03.1999 № 87, з останніми змінами та доповненнями від 09.12.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0396–99

3. Фінансова звітність ПАТ «Краснолуцький машинобудівний завод». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://kmz.pat.ua/emitents/reports/year/2013/app_fin_bp

4. Фінансова звітність ДП «Антонов». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.antonov.com/about/information–of–the–issuer

5. Фінансова звітність ПрАТ «Азовмаш». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.azovmash.com/ru/investors/1380720038

6. Фінансова звітність ПрАТ «Мотор Січ». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.motorsich.ua/rus/investors/othetnost/reg_inform/

7. Financial report: Airbus. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  file:///D:/загрузки/Airbus%20Group%209months%202014%20financial%20statements.pdf

8. Financial report: Boeing. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.boeing.com/assets/pdf/companyoffices/financial/finreports/annual/2014/annual_report.pdf

9. Financial report: Volkswagen. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.volkswagenag.com/content/vwcorp/info_center/en/publications/2014/03/Y_2013_e.bin.html/binarystorageitem/file/GB+2013_e.pdf

10. Financial report: Janbacher. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ge.com/ar2013/pdf/GE_AR13.pdf

11. Банасько Т.М. Оцінка нематеріальних активів для потреб обліку [Електронний ресурс]/ Т.М. Басько // Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(15) ­ с. 76–83. Режим доступу: http://eztuir.ztu.edu.ua/1449/1/8.pdf

12. Морозов О.Ф. Ціна думки – інтелектуальний капітал: монографія/ О.Ф. Морозов. – Д.: Юго–Восток, 2005 – 352 с.

Науковий керівник: к.е.н.,доцент Жигалкевич Ж.М.