Для управління ефективністю роботи підприємства все частіше використовується прогнозні значення та застосовуються різні методи прогнозування. В умовах соціально-економічного розвитку України обгрунтування прогнозу є проблематичним і повністю залежить від умов подальшого розвитку самої країни, з урахуванням всіх реформ, що наразі приймаються, а також прогнозу індекса-дефлятора, і самої форми прогнозу. Задача прогнозування соціально-економічного розвитку країни включає кількісні показники і якісні характеристики розвитку макроекономічної ситуації в цілому, економічної структури, науково-технічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності, динаміки виробництва, потреб, рівня і якості життя екологічної обстановки, соціальної структури, а також системи освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення країни.

Ключові слова: економічне прогнозування, методи прогнозування, інтегральні показники, соціально-економічного розвиток.

For the management of work of enterprise efficiency all moreoften used prognosis values and the different methods of prognostication are used. In the conditions of socio-economic development of Ukraine of ground of prognosis is problematic and fully depends on the terms of further development of country, taking into account all reforms that is now accepted, and also prognosis of athter a prognosis. Task of prognostication socially-economic development of country includes quantitative indexes and quality descriptions of development of macroeconomic situation, economic pattern, scientific and technical development, foreign economic activity, dynamics of production,of necessities, level and quality of life of ecological situation, social structure, and alsosystem of education, health protection and public welfare of country.

Keywords: economic forecasting, forecasting methods, integral indicators of socio-economic development.

Вступ. В умовах соціально-економічного розвитку України обгрунтування прогнозу є проблематичним і повністю залежить від умов подальшого розвитку самої країни, з урахуванням всіх реформ, що наразі приймаються, а також прогнозу індекса-дефлятора, і самої форми прогнозу. Соціально-економічні показники є одним з найважливіших факторів, за якими можна впевнитись в підвищенні ефективності виробництва. Вдосконалення розрахунків прогнозування дозволяє виявити тенденції і закономірності розвитку соціально-економічних систем. На цьому важливому етапі розвитку економіки нашої країни виникає необхідність подальшої розробки теорії і практики прогнозування, яка зумовлена переходом від централізованих методів управління економікою до методів, які поєднують державне регулювання з вільними ринковими способами господарювання. До основної особливості прогнозування при адміністративно-командній системі можна віднести те, що вони здійснювалися, в основному, на державному рівні, і при цьому роль промислових підприємств країни, була зведена до мінімуму. Зазначимо, що при переході до ринкових методів господарювання контроль державних органів за соціально-економічними процесами значно знижується і пріоритет віддається вказаним господарюючим суб'єктам. В той же час, є необхідність поєднання державного регулювання і ринкових методів при прогнозуванні розвитку різних економічних систем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історично, у розробку сучасної теорії соціально-економічного прогнозування значний вклад внесли такі наукові дослідження вчених: Г.М. Доброва, Т.С. Хачатурова, Ю.В. Тріфонова, Ф.Ф. Юрлова, Л.В. Канторовича, В.В. Новожилова та ін. Питання соціально-економічного прогнозування розглядалися в роботах зарубіжних авторів: Л. Гурвиця, Л. Сэвиджа, Б. Коласса, Р. Томаса, Т.Дж. Уотмена та ін. [4, с.23].

Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз існуючих проблем прогнозування соціально-економічного розвитку України.

Результати дослідження. Важливою умовою підвищення ефективності сучасного виробництва є розробка і проведення ефективної внутрішньої  політики. Реалізація цієї політики сприятиме розвитку великого, середнього і малого підприємництва, ліквідації тіньової економіки, залученню вітчизняних і іноземних інвестицій. Таким чином, нині актуальною є проблема соціально-економічного прогнозування на різних рівнях управління економікою. Для вирішення цієї проблеми стає необхідним розвиток теорії іпрактики прогнозування, які поєднують державний підхід і враховують інтереси різних господарюючіх суб'єктів. В якості об'єктів аналізу можуть виступати різні рівні, включаючи рівень підприємств різних галузей економіки. Кожен з рівнів характеризується набором параметрів прогнозування, який включає: цілі, критерії, сфери застосування, методи прогнозування, засобу досягнення цілей. Відмітимо, що відповідно до системного підходу, реалізується принцип ієрархії, при якому при прогнозуванні віддається перевага підсистемам, які належать вищим рівням ієрархії. При цьому в управлінні підсистеми нижніх рівнів інформують вищі рівні про рішення, що приймаються. Оскільки є протиріччя між цілями і критеріями ефективності прогнозування на різних рівнях ієрархії, виникає необхідність їх узгодження і вибору компромісних рішень. Виходячи з викладеного, проблема розробки теорії і практики соціально-економічного прогнозування промислового виробництва  набуває великого значення на сучасному етапі розвитку країни.

В сучасних ринкових умовах господарювання виникає необхідність подальшого розвитку практики прогнозування. Це обумовлено декількома причинами, у тому числі, використанням не лише державної форми власності, але і приватною. Значно зростає самостійність підприємств і потреба у вдосконаленні методів прогнозування соціально-економічних процесів в умовах ринкової економіки. Прогнозування на різних рівнях управління економікою стає необхідним його елементом. Системний підхід дозволяє підвищити об'єктивність і ефективність соціально-економічних показників. Цей підхід в існуючій вітчизняній економічній літературі розглянутий недостатньо. Зокрема, є специфіка, яка проявляється в недостатній розробці законодавчих і нормативних актів і в підвищеному ступені невизначеності, яка має місце при прогнозуванні соціально-економічних процесів [4, с.24].

Визначення ефективності рішень при прогнозуванні здійснюється на основі багатьох критеріїв, вибору з урахуванням сукупності призначених критеріїв.

Одже, задача прогнозування соціально – економічного розвитку країни в сучасних умовах включає кількісні показники і якісні характеристики розвитку макроекономічної ситуації в країні, економічної структури, науково-технічного розвитку підприємств, зовнішньоекономічної діяльності, динаміки виробництва , потреб, рівня і якості життя, екологічної обстановки, соціальної структури, значних витрат на воєнні потреби, відбудову інфраструктури, а також системи освіти, здоров'я і соціального забезпечення країни в цілому. Для цих прогнозів зазвичай використовують такі показники:

1.  Показники, які характеризують все населення країни – це кількість населення на 1 кв. метр, чисельність населення країни (або регіону), склад населення за різними показниками, народжуваність, смертність і тривалість життя, трудові ресурси, у тому числі економічно активне населення, кількість безробітних і рівень безробіття, рух трудових ресурсів в тимчасовому і просторовому аспектах, його грошові доходи та рівень життя.

2.  Показники, які характеризують грошові потоки, а саме всі грошові потоки населення, заробітна плата, дивіденди і відсотки по вкладах, пенсії, зокрема, систему соціального забезпечення, добродійності.

3.  Показники, які характеризують різні соціальні аспекти життя населення – це стан здоров'я населення, забезпеченість, медперсоналом, лікарями, захворюваність серед верст населення, а також рівень вітчизняної освіти, наявність об'єктів культури, рівень житлових умов, структуру і динаміку соціального забезпечення, забезпеченість мережею торгових, побутових і житлово-комунальних об'єктів, інфраструктуру, стан екології в суспільстві, забезпеченість спортивними і туристичними об'єктами тощо [3, с.104].

Соціально-економічне життя суспільства в економічних розрахунках може бути представлено такими напрямами розвитку, як добробут людей, зайнятість у виробничій сфері, здоров'я, культура, чисельність жителів тощо.

Залежно від цілей використання розрізняють такі чотири види прогнозів:

-  реалістичні прогнози;

-  аналітичні прогнози;

-  нормативні прогнози;

-  прогнози-попередження.

Рекомендовано застосовувати такі типові методи демографічного прогнозування:

-  метод експертних оцінок;

-  екстраполяція;

-  моделювання;

-  метод "альтернатив" тощо.

Щодо розрахунків показників сфери соціально-економічного прогнозування, наразі їх можна виконати в три кроки:

-  екстраполяція тенденції, зміни структури доходів;

-  аналіз отриманого першочергового варіанту;

-  коригування початкового варіанту.

Зазвичай застосовуються три методи прогнозування:

-  моделювання розвитку окремих підсистем;

-  експериментальне моделювання;

-  коригування прогнозів по позиції суміжних наук.

У прогнозуванні показників культури і мистецтва важливу роль відіграє аналіз існуючіх тенденцій, а також розробка пошукових моделей.

Одже, до основних методів прогнозування відносять екстраполяцію, експертне опитування, використовують сценарії, побудову "дерева цілей", проводять соціальний експеримент, застосовують моделювання.

Висновки. Таким чином, прогнозування соціально-економічних показників країни охоплює різні сторони життя всього суспільства і використовує різні методи, що зважають на специфіку розрахунків. Соціальні параметри значно впливають на економічне середовище господарювання, а економічні показники, у свою чергу, застосовуються при прогнозуванні соціально – економічної сфери життєдіяльності суспільства.

Література

1. Азарова Л.М. Математичні моделі та методи оцінювання фінансового стану підприємства/ Л.М.Азарова, О.В.Рузакова.- Вінниця: ВНТУ 2010. – 172 с.
2. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: навчальний посібник/ В.В. Вітлінський. – К. : КНЕУ, 2003. – 408 с.
3. Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів: навчальний посібник/ В.О.Кулявець.- К.: Кондор, 2009. – 194 с.
4. Малишев С.А., Цапін Д.А. Сутність системного багаторівневого підходу  до економічного прогнозування розвитку промисловості/ С.А. Малишев, Д.А. Цапін//Матеріали V Межнародної молодіжної науково-практичної конференції: «Майбутнє технічної науки». – Нижній Новгород: Видавництво НГТУ, 2006. – 342 с.
5. Присенко Г.В. Прогнозування соціально-економічних процесів: навчальний посібник/ Г.В.Присенко, Є.І.Равикович. – К. : КНЕУ, 2005. – 378 с.