Для управління ефективністю роботи підприємства все частіше використовується новітні системи, які пов'язують стратегію розвитку підприємства з набором відповідних індикаторів, розроблених індивідуально для кожного рівня управління. Збалансована Система Показників забезпечує інтеграцію фінансових та не фінансових чинників з урахуванням причинно–слідчих зв’язків між результуючими показниками та факторами, під впливом яких вони формуються. Це дозволяє здійснювати деталізований моніторинг діяльності підприємства в стратегічному ракурсі, збільшувати оперативність та ефективність управлінських рішень, контролювати найбільш важливі фінансові та не фінансові показники діяльності, які є цільовими для підприємства, і ступінь досягнень яких визначає рух згідно стратегії.

Ключові слова: безпека інформації, управління, ефективність, інтегральні показники.

For the management of work of enterprise efficiency is all more often used the newest systems that bind strategy of development of enterprise to the set of the corresponding indicators worked out individually for every level of management. The balanced System of Indexes provides integration of financial and not financial factors taking into account causally-inquisitional connections between resulting indexes and factors underact of that they are formed.

It allows to carry out the gone into detail monitoring of activity of enterprise in the strategic foreshortening, to increase an operation ability and efficiency of administrative decisions, control financial and not financial performance indicators that are having a special purpose for an enterprise, and the degree of achievements of that determines motion in obedience to strategy are most essential.

Keywords: information security, governance, efficiency, integral indicators.

Вступ. Система управління підприємством функціонує на інформаційній базі і відповідає про стан об'єктів відповідно до поставленої мети. Управління здійснюється шляхом управлінських дій з урахуванням зворотного зв'язку і зовнішнього середовища, ринкової ситуації та відповідних органів управління. Призначення керуючої системи – формування таких дій на керовану систему, які спонукають прийняти її потрібний стан. На кожній зі стадій управління використовується конкретна вхідна інформація й одночасно формується результатна вихідна інформація, що є вхідною на інших стадіях управління.

Стадії управління повторюються, утворюючи замкнутий контур. Широкий доступ користувачів до інформації на всіх стадіях управління можливий завдяки сучасним інформаційним технологіям і системам, які забезпечують прямий і зворотний обмін інформацією.

Нині для управління ефективністю роботи підприємства все частіше використовується збалансована система показників BSC (Balanced Scorecard), що пов'язує стратегію розвитку компанії з набором відповідних індикаторів, розроблених індивідуально для кожного рівня управління.

Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз існуючих проблем ефективності та захисту інформації на підприємствах.

Результати дослідження. Збалансована система показників (ЗСП) розглядається як механізм послідовного доведення до персоналу стратегічних цілей підприємства, контроль їх досягнення завдяки ключовим показникам ефективності (КПБ). КПБ є, по суті, вимірниками досяжності цілей, а також характеристиками ефективності бізнес–процесів і роботи кожного окремого співробітника. У цьому контексті ЗСП є інструментом не тільки стратегічного, але й оперативного управління.

Перевага ЗСП полягає в тому, що підприємство, яке запроваджує цю систему, одержує в результаті систему координат дій відповідно до стратегії на будь–яких рівнях управління. Всі ресурси, а також співробітники компанії, завдяки системі мотивації, тісно пов'язаної з КПБ, орієнтовані стратегією компанії і спрямовані на її досягнення у повсякденній роботі.

Для визначення кількісних характеристик індикаторів можна використовувати ключові показники ефективності КРІ (Key Performace Indicator), які враховують складові фінансів, маркетингу, навчання і зростання, внутрішніх бізнес–процесів. Системи BSC побудовані за принципом обробки результатів транзакцій, зафіксованих у системах управління ресурсами підприємства, що визначаються відносинами з постачальниками і клієнтами [1, с. 96].

Ці системи обробляють інтегральні показники стану об'єктів за певні звітні періоди. Для реалізації системи оцінок ефективності на рівні управління промисловим виробництвом може слугувати концепція управління ефективністю виробництва у режимі реального часу – RtPM (Real–time Performance Management), що представлена консалтинговою компанією ARC. Ця концепція пояснює, як забезпечити керівників і технічних фахівців достовірною та якісною інформацією для прийняття своєчасних і адекватних управлінських рішень у сфері виробництва.

Термін "безпека" використовується в розумінні мінімізації вразливості активів і ресурсів. Актив – це те, що має якесь значення (вартість), вразливість – це певна слабкість, яка може бути використана, щоб порушити систему або інформацію, що є в системі. Безпека ІС розглядається як захищеність системи від випадкового або навмисного втручання в нормальний процес її функціонування, від спроб розкрадання інформації, модифікації або руйнування її компонент. Загроза безпеці інформації це потенційне порушення системи, це подія або дія, яка може призвести до спотворення, несанкціонованого використання або руйнування інформаційних ресурсів системи, а також програмних і апаратних засобів. Загрози класифікуються на випадкові і навмисні, які можуть бути активні і пасивні [2, с.107].

Захисту вимагають інформація і дані, комунікаційні послуги і послуги з обробки та передачі даних, обладнання і засоби.

Методи і засоби забезпечення безпеки інформації:

а) фізичне – перешкода доступу до інформації (апаратури, відвідувачів);

б) управління доступом інформації – ідентифікація користувача; авторизація (перевірка повноважень); реєстрація звернення до захищених ресурсів; реагування системи при спробах несанкціонованих дій;

в) механізм шифрування;

г) регламентація, тобто створення таких умов автоматизації, обробки, зберігання і передачі інформації, при яких захист виконується найбільшою мірою;

д) примушення – метод захисту, при якому користувач і персонал ІС вимушені дотримуватися правил обробки і передачі інформації під загрозою відповідальності;

е) морально–етичні засоби захисту інформації, що включають норми поведінки, які складаються в компанії у процесі розвитку ІС.

В ІС використовують різні технології обробки інформації  на таких рівнях: [3, с.87]

1. На стратегічному рівні:

-     Стратегія дії та планування;

-     Планування бізнес–процесів;

-     Інтегроване автоматизоване виробництво;

-     Гнучкі виробничі системи;

-     Довгострокові плани.

2.  На тактичному рівні:

-     Управління устаткуванням ;

-     Планування матеріальних ресурсів (MRP) ;

-     Планування ресурсів підприємства (ERP) ;

-     Планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем (CSRPT) ;

-     Управління проектами (PM) ;

-     Вибір постачальників ;

-     Управління якістю (QM) ;

-     Автоматизоване виробництво (CAD/CAM/CAE) ;

-     Короткострокові прогнози ;

3.  На оперативному рівні:

-     Управління запасами і матеріалами ;

-     Аналіз вартості ;

-     Контроль якості ;

-     Короткострокове планування робіт.

Зазначимо, що внутрішніми інтерфейсами є проектування та інжиніринг/реінжиніринг, маркетинг, фінанси, управління персоналом, а зовнішніми інтерфейсами вважаємо виробничі стандарти, стандарти часу, контролю якості, програми безпеки, покупців та постачальників.

Організаційна структура підприємства регламентує схему інформаційних потоків системи управління і відповідні рівні прийняття рішень [4, с.97].

В ІС на рівні підприємства функціонує сукупність усіх застосувань для всіх структурних підрозділів. Тут підтримуються традиційні функціональні сфери підприємства.

Інтегроване автоматизоване виробництво (ІАВ) – це концепція реалізації інтеграції різних ІС на підприємстві. ІАВ забезпечує: об'єднання виробничих технологій; автоматизацію виробничих бізнес–процесів; виробниче планування й управління ресурсами, інтеграцію та координацію всіх аспектів проектування, конструювання, планування, виробництва. Постійний реінжиніринг бізнес–процесів, який потребує реструктуризації функціональних зв'язків та ієрархічних взаємодій може бути забезпечений таким інтегрованим автоматизованим виробництвом. Інтеграція бізнес–процесів між департаментами, партнерами підприємства вимагає від платформ ІС інтероперабельності, відкритості, масштабованості.

На рис. 1 представлено схему виробничого циклу в інтегрованому автоматизованому виробництві.

Рис. 1 Схема виробничого циклу в інтегрованому автоматизованому виробництві

Джерело: розроблено авторами на основі [5]

Висновки. Таким чином, збалансована система показників забезпечує інтеграцію фінансових та не фінансових чинників з урахуванням причинно–слідчих зв’язків між результуючими показниками та факторами, під впливом яких вони формуються. Це дозволяє здійснювати деталізований моніторинг діяльності підприємства в стратегічному ракурсі, збільшувати оперативність та ефективність управлінських рішень, контролювати найбільш важливі фінансові та не фінансові показники діяльності, які є цільовими для підприємства , і ступінь досягнень яких визначає рух згідно стратегії. Значення показників відображають як ефективність діяльності в цілому, так і бізнес–процесів, що розглядаються окремо, структурних  підрозділів і кадрових ресурсів. Як результат, збалансована cистема показників представляє собою не тільки систему виміру ефективності діяльності компанії в стратегічному ракурсі, але і повнофункціональну систему управління підприємством.

Отже, традиційні концепції оцінки ефективності діяльності компанії засновані на вимірах та моніторингу виключно фінансових показників, які несуть в собі інформацію про минулі події і не відображають можливостей довгострокових інвестицій та стану відношень зі споживачами.  ЗСП підтримує виміри фінансових показників, передбачає управління не фінансовими показниками, які відображають рух компанії до створення її майбутньої вартості через інвестиції в персонал, оптимізацію бізнес–процесів і технології, взаємовідносини з клієнтами та постачальниками. Такий більш широкий погляд на управління забезпечує об’єктивну картину стану підприємства, аналіз можливостей внутрішнього та зовнішнього розвитку, а також конкурентоспроможності підприємства в цілому.

Література

1. Лізунов П. П., Івлєва Н. П., Васильєва Г.А. Інформаційні системи в менеджменті: навч. посіб./ П. П. Лізунов, Н. П. Івлєва,  Г. А. Васильєва. – К.: КНУБА, 2010. – 128 с.
2. Молдовян А.А., Молдовян Н.А., Рад Б.Я. Криптографія./ А.А. Молдовян, Н.А.Молдовян , Б.Я. Рад. – СПб.: Видавництво "Лань", 2001. – 224с.
3. Клоков И.В. Эффективное делопроизводство на ПК. / И.В. Клоков. – СПб.: Питер, 2006. – 240 с.
4. Довгань Л.Є. Праця керівника, або практичний менеджмент. навч. посібник. / Л.Є. Довгань.– К.: «ЕксОб», 2002. – 384 с.
5. Інформаційні системи і технології на підприємствах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/27158–problemi–zahistu–nformats–na–pdprimstvah.html