У статті розглянуто особливості виходу вітчизняних підприємств на ринок ЄС. Охарактеризовано сучасний стан зовнішньоторговельних відносин, етапи виходу на зовнішній ринок, визначено можливості та загрози, що можуть постати перед вітчизняними промисловими підприємствами.

Ключові слова: ринок ЄС, експорт, підприємництво, бізнес, вітчизняні підприємства.

In the article examines the features out of domestic enterprises in the EU market. The characteristic of the current state of foreign relations, step into the foreign market, identified opportunities and threats that may face domestic industrial enterprises.

Keywords: EU market, export, business, domestic enterprises.

Постановка проблеми. Повноцінне запровадження поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що заплановано з січня 2016 року,  відкриє якісно нові можливості для виходу вітчизняних підприємств на європейський ринок. Проте дані переваги зможуть використати лише ті підприємці, які виробили чітке стратегічне бачення свого розвитку в нових умовах, у тому числі, у міжнародному вимірі. Суттєве погіршення торговельного режиму з країнами Митного союзу та запровадження Європейським Союзом режиму автономних торговельних преференцій щодо України уже наразі зумовлюють українські підприємства до перегляду своїх виробничих зв’язків, модернізації виробництв, осучаснення моделей ведення бізнесу. Саме тому останнім часом значно збільшився інтерес українських експортерів до прозорих та незалежних від політичної кон’юнктури правил ведення бізнесу на ринку ЄС. Однак на заваді успішному експорту перешкоджає неповне розуміння тих етапів та кроків, які необхідні для виведення вітчизняного товару на зовнішній ринок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні питання виходу вітчизняних промислових підприємств розглянуто в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців таких, як: Дроздова Г. М., Сафронова М. А., Мирошніченка О., Горемикіна В. А., Тюха В. І.

Формулювання цілей праці (постановка завдання). Метою даної статті є аналіз основних етапів та особливостей виходу товару на ринок ЄС, можливостей та загроз для вітчизняних виробників та визначення на основі проведеного дослідження перспектив, пов’язаних із виходом на ринок Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу дослідження. 1 листопада 2014 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності. І хоча введення норм Угоди відкладено до кінця 2015 року, але український бізнес уже зараз прагне використовувати нові можливості розвитку, а саме через нарощування експорту.

Наслідок політичних та геополітичних чинників, ризики, пов’язані з підтримкою торгових стосунків із Російською Федерацією, постійно зростають і, очевидно, надалі будуть характеризуватись нестабільністю. Існує серйозна загроза чи не повної втрати російського ринку для українського експорту. Обставини, що склались повинні серйозно мотивувати вітчизняні підприємства до пошуку нових методів роботи, підвищення якості своєї продукції, знаходження нових шляхів збуту в Україні та за кордоном. І це є чи не найбільшим викликом для всього експорт-орієнтованого сектору української економіки [1].

Для багатьох українських компаній малого та середнього бізнесу вихід на ринок Європейського Союзу (ЄС) став сьогодні єдиним шляхом для подальшого розвитку. Після одностороннього відкриття ЄС своїх ринків, стало можливим поставляти продукцію вітчизняних виробників без мит та на рівних умовах конкурувати зі світовими виробниками [2].

Основною метою, з якою підприємства виходять на зовнішні ринки, є максимізація прибутку за рахунок використання ефекту масштабу та здатності проводити дослідження цільових зарубіжних ринків. Вихід підприємства на зовнішні ринки, зазвичай, є тривалим еволюційним процесом, що вимагає обґрунтованих форм присутності і стратегій виходу на нього. Міжнародна бізнесова практика виділяє три основні стратегії виходу на зовнішній ринок: експорт, спільне підприємництво, пряме інвестування [3].

Вихід на ринок ЄС передбачає виконання декількох етапів (табл. 1), першим з яких є визначення потенційного ринку збуту. Європейський Союз станом на 2014 рік об’єднує 28 країн, які представляють собою 28 окремих і, в багатьох випадках, унікальних ринків збуту [2].

Таблиця 1

Етапи виходу на ринок ЄС

№

Етап

Характеристика

1

Аналіз ринку збуту

Визначення профілю потенційного клієнта на ринках країн ЄС, усіх потенційно привабливих ринків збуту та їх об’єми. В результаті аналізу мають бути обрані 3-5 країн з найбільш перспективними ринками та найменшими бар’єрами для входу.

2

Аналіз конкурентів

Аналіз ключових гравців, їх часток на ринку та рівня ринкових цін, порівняння конкурентних переваг вашого продукту з аналогічними продуктами конкурентів.

3

Варіанти виходу на ринок

Основні варіанти виходу на ринок країн ЄС: робота напряму з клієнтами В2В, використання дистриб’юторів як партнерів для входу на ринок та продаж через мережі супермаркетів. Вибір варіанту має бути направлений на отримання якомога більшої кількості потенційних клієнтів та мінімізацію витрат.

4

Розробка бізнес-моделі

Розробка бізнес-моделі, яка дає відповіді на такі запитання як об’єм ресурсів, який необхідно залучити для підтримки роботи, чи потрібно відкривати представництво в країнах ЄС і які юридичні вимоги чи обмеження існують в різних країнах ЄС, а також чи є достатньо гнучкою ваша бізнес-модель для реагування на зміни економічної ситуації в країнах ЄС.

5

Встановлення ділових контактів

Співпраця з відділами по сприянню економічній інтеграції при посольствах різних країн ЄС. Участь в тематичних виставках та конференціях.

6

Підтримка ділових контактів

Постійний контакт та інформування партнерів про нові продукти чи послуги вашої компанії, участь у виставках та тематичних заходах, які дають можливість поспілкуватися з цільовою аудиторією.

Узагальнено авторами на основі джерела: [2]

Малий та середній бізнес є основою підприємництва в Україні і становить 99,8% усіх вітчизняних підприємств; 40% зайнятого населення працездатного віку зайнято у секторі МСП; обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) малих та середніх підприємств у 2013 році склав 57,6% від загального обсягу реалізованої продукції.  На сьогодні для МСП важливим є питання переорієнтації ринків збуту та відкриття нових ринків в ЄС. Процес переорієнтації ринків збуту вже розпочався. За І півріччя 2014 р. експорт товарів до ЄС збільшився на 14,9% в той час як до Росії скоротився на 23,3% порівняно з І півріччям 2013 р. [2]. Частка Росії у зовнішній торгівлі впала до 19,1%, тоді як частка ЄС сягнула 31,8%. Український експорт до ЄС у 2014 р., порівняно з 2013 р., зріс на понад один мільярд доларів.

Зокрема, за шість місяців 2014 р. експорт української продукції в Польщу зріс на 24%, на 16-17% – в Австрію та Іспанію, майже на 35% – в Нідерланди, а в Великобританію – на 46% [4].

Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортно-орієнтованих галузей є їх сировинний характер та досить високий рівень залежності від кон’юнктурних коливань на світових ринках. Україна продовжує експортувати на міжнародні ринки товари сировинної групи (зерно, металопродукцію), які є найбільш підвладні впливу зміни цінової кон’юнктури на світових ринках [3].

За даними дослідження [5] в 2014 році експорт металопродукції  впав на 13,1% (у всі країни світу), а в грудні – на 31,7% в порівнянні з попереднім 2013 роком. Причиною такого різкого падіння стала зупинка експорту із зони АТО.  Збільшення експорту до ЄС зафіксовано лише серед декількох товарних груп. Найбільші серед них: жири і масла (+58,4%), а також деревина і вироби з деревини (+21,8%). Набагато нижчими є темпи зростання продукції механічного (+5,5%) та електронного (+10,6%) машинобудування. Експорт українських зернових до ЄС зріс на 5%.

Проте, за умови створення належних умов для ведення бізнесу і залучення інвестицій можливо буде створити порівняльні переваги у високотехнологічних галузях. Прикладом для України є країни Центральної та Східної Європи, які після підписання подібних угод про асоціацію та наступним вступом до ЄС, збільшили обсяги експорту і одночасно змінили свою структуру експорту у бік збільшення частки високотехнологічних продуктів у загальному обсязі експорту [2].

На сьогодні однією з найважливіших проблем, з якою стикаються вітчизняні виробники є лабораторне тестування та сертифікація продукції для ринку ЄС. Наразі дане питання виходить на перший план для українських експортерів. Від цього безпосередньо залежить можливість розвитку бізнесу на цільових ринках. Для виходу на ринок ЄС необхідно, щоб продукція відповідала сертифікату з якості, який видається акредитованими європейськими центрами сертифікації. Знак CЄ на товарі означає, що він відповідає вимогам і може продаватися і використовуватися на всій території об'єднаної Європи. Певні товари належать до групи так званих товарів необов'язкової (добровільної) сертифікації. Але навіть у цьому випадку необхідно провести тестування продукції в одній з акредитованих Європейських лабораторій і отримати висновок лабораторних досліджень.

Що стосується визнання українських сертифікатів якості в Європі, то це  буде можливим після підписання сторонами Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА) в якості протоколу до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та після повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, інституцій та стандартів з галузевими і горизонтальними законодавством, інституціями та стандартами ЄС [2].

Із початком застосування Угоди про асоціацію мита на товари скасовуватимуться або зменшуватимуться одразу, через деякий час чи протягом певного часу. На окремі товари також поширюються тарифні квоти. При імпорті в країни ЄС будуть застосовуватись квоти на сільськогосподарські товари (м’ясо, молоко, мед, часник, цукор, зернові, харчові продукти і т.д.). Тарифні квоти надаюся відповідно до принципу «перший прийшов – перший отримав». Тобто, хто перший подав у ввізній митній декларації в ЄС заявку на використання певного обсягу квоти, той, швидше за все, і отримає право на безмитне ввезення товарів.

Сьогодні вітчизняні підприємства мають зрозуміти, що експорт до нових ринків приносить ряд особливих вигод. Перша й найголовніша вигода полягає в розширенні ринків та, як наслідок, збільшенні продажів. Вважається, що іноземні ринки є більш вигідними для окремого продукту/послуги й мають більший попит, ніж на внутрішньому ринку.

Практичним втіленням цього є Український виробник соків «ГАЛС ЛТД», досяг успіху на європейському ринку органічної продукції. Компанія поставляє березовий сік в такі країни як Німеччина, Франція, Великобританія, Польща. На даний час підприємство експортує до 30% своєї продукції на ринки ЄС. Важливим фактором експортування органічної продукції вітчизняними виробниками є нульові ставки на експорт та відсутність квот.

Перші поставки було здійснено, не маючи відповідного сертифікату виробника органічної продукції. Підприємство скористалось програмою Європейського союзу SEED, яка і займалася підтримкою виходу українських компаній на європейський ринок, взяла участь у спеціалізованій виставці «Органіка» в Нюрнберзі, і як наслідок, отримала перших замовників. Протягом двох років фахівці австрійського Інституту органічного синтезу перевіряли всі аспекти виробництва та, переконавшись у відповідності європейським стандартам, видали  сертифікат, який засвідчує, що продукція відповідає всім державним та міжнародним нормам, правилам на основі стандартів ISO 22000 та ISO/TS 22002 (схема сертифікації ISO 22000).

Висновок. Успіх на ринках ЄС значною мірою залежить від уміння себе позиціонувати, впевнено діяти в умовах міжкультурного середовища, ефективної організації бізнес-процесів. При виході на зовнішній ринок важливо також врахувати ряд відмінностей в залежності від країни.

Вихід на європейський ринок є, безперечно, складним завданням для українських компаній середнього та малого бізнесу. Але водночас компанії, які зможуть довести свою професійну придатність на ринку ЄС отримають новий рівень розвитку та перспективи, перш за все, за рахунок надійних та цивілізованих умов ведення бізнесу.

Перспективою подальших досліджень є оцінка експортного потенціалу промислових підприємств, яка створила б інформаційне підґрунтя для розробки стратегії виходу підприємства на ринок ЄС.

Література

1. Мирошніченко О. Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу і виходу на ринки Європейського Союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://export-ua.blogspot.com/
2. Відкриття ринків в ЄС. Фундація «Відкритий діалог» [Електронний ресурс] // Дніпропетровська торгово-промислова палата. – 2014. – Режим доступу: http://cci.dp.ua/tl_files/data/curier/Opening%20markets%20in%20the%20EU%20in%202014.pdf
3. Тюха В. І. Стан та перспективи розширення закордонних ринків збуту вітчизняних підприємств [Електронний ресурс] / В. І. Тюха // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1368.
4. Єрмоленко В. Як вийти на ринки Європейського Союзу? [Електронний ресурс] // Європейська правда. – Режим доступу:  http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/02/24/7031198/. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
5. Панченко Ю. Європейський ринок. Ми його втрачаємо? [Електронний ресурс] // Європейська правда. – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/02/17/7030948/. – назва з домашньої сторінки Інтернету.
6. Федоришина О. О. Проблеми інтеграції України до Європейського Союзу [Електронний ресурс] / О. О. Федоришина // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2012. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1103
7. Офіційний веб-сайт компаній «GALS LTD». [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://galsltd.com.ua/blog/novyny/samyj-sik-yak-ukrayinskyj-vyrobnyk-vyjshov-u-elitnyj-segment-prodrynku-yes/