Наукові конференції України, VІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні підходи до управління підприємством»

Розмір шрифту: 
АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Kateryna Oleksandrivna Kuznietsova, Oleksandr Sergiiovych Chenusha

Остання редакція: 2015-04-22

Тези доповіді


Анотація. В даній науковій статті розглянуто енергетичне підприємство та, зокрема, його ресурсний потенціал, як відкриту економічну систему, визначено аналіз зовнішнього середовище як перший етап оцінювання конкурентоспроможності енергетичного підприємства на основі ресурсного потенціалу, досліджено групи факторів впливу зовнішнього середовища та характер їх впливу.

Summary. This scientific article reviews that energy enterprise, including its resource potential, is an open economic system, it was defined analysis of the external environment as the first stage of competitiveness evaluation on the basis of energy resources, it was explored factors of the external environment and the nature of their influence.

Ключові слова: відкрита економічна система, зовнішнє середовище, енергетичне підприємства, ресурсний потенціал, фактори впливу.

Keywords: open economic system, the environment, energy enterprise, resource potential, impacts.

Постановка проблеми. Будь-яке підприємство існує і функціонує у взаємозв'язку з безліччю факторів, які по-різному впливають на його можливості, перспективи і стратегії подальшого розвитку. Жодне підприємство не може існувати без постійної (не завжди добровільної) взаємодії, наприклад, з органами законодавчої і виконавчої влади, засобами масової інформації, з іншими підприємствами.

На його діяльність безпосередньо або опосередковано впливає безліч суб'єктів ринкових відносин і зовнішніх чинників. Оскільки вони можуть бути як джерелом нових можливостей, так і серйозних загроз, то їх необхідно виокремлювати, аналізувати та прогнозувати тенденції їх розвитку.

Aнaлiз остaннiх дослiджень i публiкaцiй. При викладенні матеріалу були розглянуті статті вітчизняних та зарубіжних вчених, що займалися питаннями аналізу та дослідження зовнішнього середовища підприємства, зокрема, енергетичного, таких як: М. Будник, В. Василенко [1], Н. Гаращенко, Ю. Костін [6], Т. Ландін, К. Павлюк [8], З. Шершньова тощо. Питанням адаптації підприємства та складних економічних систем займалися: Р. Акофф, П. Друкер, П.  Іващенко, Г. Клейнер, М. Портер, З.  Румянцева та інші.

Формулювaння цiлей стaттi. В процесі написання даної наукової статті були поставлені такі цілі дослідження, як: дослідження першого етапу методики оцінювання конкурентоспроможності енергетичного підприємства на основі ресурсного потенціалу, визначення основних груп факторів впливу зовнішнього середовища на діяльність енергетичного підприємства та формування моделі ринку електроенергії в країні.

Виклaд основного мaтерiaлу дослiдження. Система та середовище знаходяться в постійній і складній взаємодії, впливаючи один на одного. Взаємодія системи із зовнішнім середовищем описується рядом понять кібернетики і загальної теорії систем, як наприклад,  стійкість та рівновага системи. Рівновага характеризує стан системи, у якому вона залишається як завгодно довго при відсутності впливів зовнішнього середовища, що її збурюють. При цьому стійкість системи виявляється в динаміці взаємодії її складових.

Кожній системі відповідає своє зовнішнє середовище. Будь-який об'єкт, може бути представлений як складова (підсистема) деякої системи більш високого рангу і як система стосовно деякої сукупності підсистем більш низького рангу [1].

Через те, що система ресурсного потенціалу підприємства є відкритою економічною системою, то вона, через пов’язання із іншими підприємствами та національною економікою загалом, піддається численним зовнішнім загрозам. Чим більше підприємство інтегроване у національну економіку країни, тим значнішими і різноманітнішими є ці загрози. А оскільки підприємства генерації електроенергії є стратегічно важливими для забезпечення діяльності всіх промислових підприємств країни, а також життя та добробуту її населення, то вони піддаються різним загрозам.

Важливим елементом впливу зовнішнього середовища на ресурсний потенціал енергетичного підприємства як системи при дослідженні, будемо вважати модель ринку електроенергії в країні. Оскільки різний принцип організації ринку електроенергії висуває різні умови за яких буде функціонувати підприємство.

Впливи зовнішнього середовища на діяльність підприємства, зокрема, структуру його ресурсного потенціалу, за вектором спрямування завжди мають двоякий характер: позитивні (сприятливі); негативні (дестабілізуючі).

Крім того, за характером впливу фактори зовнішнього середовища можуть поділятися на: фактори прямого та непрямого впливу. Та ще однією важливою характеристикою при визначенні факторів зовнішнього середовища є те, що за рівнем впливу вони поділяються на керовані та некеровані.

Першим етапом оцінювання конкурентоспроможності енергетичного підприємства на основі ресурсного потенціалу є аналіз умов зовнішнього середовища. Ми виділили 5 груп факторів зовнішнього середовища, які мають найбільший вплив на формування моделі ринку електроенергії в країні.

Наведемо коротку характеристику кожної групи факторів впливу та їх складових частин.

1.1. Політичні фактори:

1) регіональна нестабільність – наявність дисбалансу у життєдіяльності різних регіонів країни, негативні зрушення у регіоні базування досліджуваного підприємства або у сусідніх регіонах. На сьогодні в Україні спостерігається неврівноваженість політичної системи; коливання зовнішнього політичного курсу – від проросійської орієнтації до орієнтації на ЄС; газові конфлікти з Росією; примусове відсторонення від влади президента; переділ сфер впливу між олігархічними групами, що призвело до примусової анексії АР Крим та виникнення збройного конфлікту у Донецькій та Луганській областях [2]. Все це спричинює можливість виникнення ризиків тероризму. На території зазначених регіонів розташована третина підприємств теплової генерації електроенергії України, які на сьогодні працюють в критичному режимі, а також основні запаси ПЕР для функціонування ТЕС України;

2) рівень корупції – наявність в країні схильності до перевищення повноважень посадовими особами для особистого збагачення. За результатами Індексу сприйняття корупції 2013 від Transparency International рейтинг України за рівнем корумпованості залишився практично незмінним  - 25 балів зі 100 можливих. Таким чином країна посіла 144 місце серед 177 держав та стабільно залишається у групі «підвищеного ризику». Основними проблемами є корумпований протекціонізм, злиття політичних та бізнес-інтересів, в результаті чого – погіршення умов для ведення довгострокового бізнесу, монополізація бізнесу, неможливість довгострокового планування [3];

3) державні стратегії розвитку – передбачена на державному рівні розробка офіційних стратегій розвитку регіонів та галузей промисловості. В Україні спостерігається нерівномірність регіонального розвитку та рівня   життя населення, що створює передумови для соціальної напруги,
загрожує територіальній цілісності,  стримує  економічне зростання. У зв'язку  з  цим державна регіональна політика повинна бути спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів та розвитку підприємств, що знаходяться на території цих регіонів. У 2014 р. Кабінетом Міністрів України затверджено Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2020 р. [4].

1.2. Державні фактори:

1) субсидіювання – допомога уряду енергетичним підприємствам енергетичного для зниження витрат на виробництво енергії. В Україні спостерігається перехресне субсидіювання в електроенергетиці, яке має місце через недосконалість системи субсидіювання та невідповідність моделі ринку електроенергії в країні її потребам;

2) нормативно-правова база – основа діяльності будь-якої галузі промисловості в Україні, яка регламентує порядок їх функціонування. Законодавчу та нормативну базу регулювання електроенергетичних ринків кожна країна розробляє самостійно, виходячи з умов економічного та соціального розвитку країни. Перехід до нової моделі ринку електроенергії в Україні почався з прийняттям Закону України «Про засади функціонування ринку електроенергії України» від 24.10.2013 р.;

3) енергетична політика – позиція держави щодо роботи ПЕК та напрями його подальшого розвитку. Оприлюднена у 2006 р. «Енергетичну стратегію України до 2030 року» є першою спробою уряду усвідомити проблеми в енергетичному секторі та окреслити можливі шляхи їхнього розв’язання. Даний документ вже ж досить застарілим та вимагає оновлення з огляду на зміни в країні, що відбулися за 8 років, а також новий вектор інтеграції України. Приєднання до Енергетичного Співтовариства висуває зобов’язання до дотримання положень енергетичного законодавства ЄС, що спричиняє додаткові зміни в галузі та діяльності енергетичних підприємств;

4) податкова система – у 2014 р. було внесено нові зміни до Податкового кодексу України, які торкнулися ПДВ, податку на прибуток підприємств, податку за користування надрами; створено Державну фіскальну службу України [5];

5) державна власність – аналіз структури власності енергетичних підприємств України. Активна приватизація енергетичних підприємств у 2012-2013 рр. призвела до кардинально відмінної від загальноприйнятої в Україні структурі власності в енергетиці – контрольні пакети акцій 4 з 5 підприємств теплової генерації електроенергії належать приватній вертикально-інтегрованій енергетичній компанії України ДТЕК, яка є частиною
фінансово-промислової групи  «Систем Капітал Менеджмент»;

1.3. Соціальні фактори:

1) рівень життя населення – основними тенденціями даного фактору в Україні є скорочення чисельності населення і як наслідок його старіння; збільшення частки населення з доходами нижче прожиткового мінімуму; недовіра населення до владних структур, владних дій, підприємницьких структур, державних підприємств, силових відомств [6];

2) рівень безробіття - співвідношення чисельності безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення відповідного віку. Рівень безробіття в Україні, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в середньому зріс з 7,6% у І півріччі 2013 р. до 8,6% у І півріччі 2014 р. економічно активного населення [7];

3) рівень соціального забезпечення - сукупність певних соціально-економічних заходів, спрямованих на підвищення матеріального добробуту населення. На сьогодні основною проблемою в Україні є і залишається проблема подолання бідності, тому що більша частина працюючого населення країни є дуже низький рівень доходів Складність функціонування системи соціального захисту в Україні зумовлена: відсутністю стандартів якості соціальних послуг; надмірною залежність органів місцевого самоврядування від рішень органів державного рівня; не­узгодженістю різних нормативно-правових актів, які регулюють надання соціального захисту та соціальної допомоги; негнучкістю, нераціональністю механізмів фінансування окремих програм соціального захисту населення [8].

1.4. Економічні фактори:

1) енергоємність ВВП – рівень витрат ПЕР на одиницю ВВП країни. Україна характеризується високою енергоємністю ВВП - 0,5 кг н.е./дол. - у 2,6 разів вище середнього рівня розвинутих країн світу;

2) рівень інфляції – за прогнозами Всесвітнього банку та МВФ в Україні на 2014-2015 рр. даний показник прогнозується на рівні 6-10 %;

3) валютні коливання – зміна курсу національної валюти по відношенню до основних світових валют. В Україні до кінця 2013 р. курс національної валюти до долара США залишався відносно стабільним (близько 8 грн за 1 дол.). Після початку політичних зрушень в країні спостерігається стрімке знецінення гривні та зростання курсу долара. Так. на кінець 2013 р. курс долара зріс до 10,5 грн за 1 долар, а на вересень 2014 р. він становив 13,5 грн;

4) ціноутворення в галузі – в електроенергетиці існує три схеми ціноутворення. На конкурентному ринку працюють лише ТЕС, які подають до ДП «Енергоринок» цінові заявки (відповідно до положень Правил ОРЕ). Для всіх інших генераторів електроенергії тарифи встановлюються НКРЕ. Вибір ТЕС здійснюється за схемою «від найдешевшого до найдорожчого» з метою мінімізацію вартості електроенергії для споживачів (пріоритетне навантаження енергоблоків з найменшим приростом ціни на електроенергію в межах вибраного складу обладнання на розрахункову добу);

5) інвестиції – в останні роки спостерігається тенденція до зростання обсягу інвестицій в енергетичні підприємства. Проте, наприклад, у ПАТ «Центренерго» спостерігається зниження частки самофінансування (майже до 10%) у загальній структурі інвестиційного забезпечення, що зумовлено необхідністю реалізації масштабних інвестиційних проектів. Для дотримання норм міжнародного екологічного законодавства до 15% інвестицій спрямовується на реалізацію екологозберігаючих заходів, що проявляється у зменшенні екологічних платежів. Для реалізації основних положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. досліджувані підприємства 65% чистого прибутку спрямовують у фонд розвитку виробництва. Проте особливості ціноутворення та реалізація масштабних інвестиційних проектів не завжди сприяють прибутковій роботі підприємств. Виявлені тенденції стимулюють необхідність удосконалення інвестиційного забезпечення підприємств електроенергетики.

1.5. Екологічні фактори:

1) рівень шкідливих викидів – обсяг шкідливих викидів у навколишнє природнє середовище, їх рівень по регіону та країні в цілому. Основними тенденціями в Україні є розміщення «брудних» виробництв; складування відходів, нерідко токсичних, яких позбавляються за відповідну плату розвинені країни; концентрація в регіоні екологічно шкідливих експортних виробництв, які продають сировину закордон;

2) надзвичайні ситуації – виникнення загроз, спричинених діяльністю людей – виникнення аварій на енергетичних підприємствах, пожеж, вибухів тощо. Виникнення загрози тероризму після початку воєнних дій та напруження відносин на Сході України;

3) стихійні лиха – виникнення ушкоджень, спричинених природніми катаклізмами. Географічне положення України зумовлює низьку ймовірність виникнення стихійних лих природного характеру.

Висновки. Таким чином, проаналізувавши всі фактори зовнішнього середовища, які впливають на формування моделі ринку електроенергії та на діяльність енергетичних підприємств в умовах цієї моделі ринку, бачимо, що основна тенденція в Україні є негативною. З 19 вказаних факторів 9 мають прямо пропорційну залежність, а 10 – обернено пропорційну. Крім того, також 9 факторів мають відносно прямий вплив на модель ринку електроенергії та діяльність енергетичних підприємств, а 10 – опосередкований, тобто зміна стану фактора відобразиться через дію інших факторів.

Щодо рівня впливу факторів, тобто можливості управляти ними, то з 19 зазначених факторів зовнішнього середовища лише 3 є відносно керованими - енергоємність ВВП, інвестиції та рівень шкідливих викидів. Всі інші фактори є некерованими, енергетичні підприємства не можуть управляти ними та їх різкі коливання завжди є непередбачуваними, тому підприємства повинні мати необхідний ресурсний потенціал, щоб бути готовими до швидкої нейтралізації їх наслідків.

 

Література:

1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. Вид. 2-ге, виправл. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 504 с.

2. Політичні ризики і політична стабільність в Україні / Український незалежний центр політичних досліджень. – Випуск 12. Серпень 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucipr.org.ua/userfiles /Political_risks12_Aug2014u(1).pdf

3. Індекс корупції СРІ-2014 / Transperancy International Ukraine/ - Прес-реліз. 03.12.2014. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ti-ukraine.org/corruption-perceptions-index-2014

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року». - №385 від 06.08.2014. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF#n11

5.Ukraine Legal Alert Tax / European Business Association. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eba.com.ua/static/members_reviews/ EPAP_Ukraine_Legal_Alert_Tax_ Update_August_UA.pdf

6. Гаращенко Н.М., Костін Ю. Д. Стратегічний аналіз зовнішнього середовища  енергозбутової компанії // «Стратегія економічного розвитку України» №32, 2013. – С. 111-123.

7. Рівень безробіття: два показники – два поняття / Державна служба зайнятості. – 11.02.2015. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=230309&cat_id=173564&ctime=1333367142883

8. Павлюк К. Система соціального захисту в Україні: без модернізації не обійтися // Незалежний аудитор. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://n-auditor.com.ua/uk/component/na_archive/506?view=material


Ключові слова


відкрита економічна система; зовнішнє середовище, енергетичне підприємства; ресурсний потенціал; фактори впливу